Про це повідомляє The Guardian з посиланням на дослідження Міжнародної організації виноградарства і виноробства (OIV). Як йдеться в матеріалі, падіння споживання вина викликало побоювання з приводу нових ризиків, пов’язаних із тарифами США.
Міжнародна організація винограду і вина (OIV) заявила, що продажі у 2024 році впали на 3,3% порівняно з попереднім роком до 214,2 млн гектолітрів. OIV, чий звіт ґрунтувався на урядових даних, заявила, що це буде найнижчий показник продажів із 1961 року, коли продажі становили 213,6 млн гектолітрів. Виробництво також перебуває на найнижчому рівні за останні 60 років, впавши на 4,8% у 2024 році до 225,8 млн гектолітрів.
Згідно з даними дослідження, у 2024 році обсяги продажу вина становили 214 млн гектолітрів, що на 3,3 відсоткових пункти менше, ніж у 2023 році. Крім того, в OIV повідомляють, що вже четвертий рік у світі скорочується площа виноградників і становить 7,1 млн га. Виробництво вина у 2024 році зменшилося майже на 5 в.п. порівняно з 2023 роком і сягнуло найнижчого показника більш ніж за 60 років.
За даними організації, лідером із виробництва вина 2024 року була Італія, на другому місці – Франція, на третьому — Іспанія. У топ-5 також входять США та Аргентина.
Керівник статистики OIV Джорджіо Дельгроссо заявив, що винна промисловість постраждала від ідеального шторму, оскільки проблеми зі здоров’ям знижують споживання в багатьох країнах, а економічні чинники посилюють проблеми.
«Крім короткострокових економічних і геополітичних потрясінь, важливо враховувати структурні довгострокові чинники, які також сприяють спостережуваному зниженню споживання вина», — йдеться в річному звіті IOV.
OIV заявив, що зараз споживач платить приблизно на 30% більше за пляшку, ніж у 2019−2020 роках, а загальне споживання відтоді впало на 12%.
У Сполучених Штатах, найбільшому у світі ринку вина, споживання впало на 5,8% до 33,3 млн гектолітрів.
Дельгроссо заявив, що тарифи, введені президентом США Дональдом Трампом, можуть стати «ще однією бомбою» для винної промисловості.
Продажі в Китаї залишаються нижчими за рівень, що існував до COVID. У Європі, на яку припадає майже половина світових продажів, споживання впало на 2,8% минулого року. У Франції, одному з основних світових виробників, минулого року було спожито на 3,6% менше вина. Іспанія та Португалія були серед рідкісних ринків, де споживання зросло.
OIV заявила, що виробництво постраждало від екстремальних природних умов, таких як кількість опадів, вища за середню, в деяких регіонах і посухи в інших.
Італія була найбільшим виробником у світі з 44 млн гектолітрів, тоді як виробництво Франції впало на 23% до 36,1 млн гектолітрів, найнижчого рівня з 1957 року.
Раніше повідомлялося, що світове виробництво вина у 2024 році, за прогнозами, не перевищить показники 2023 року, що зробить його найнижчим або другим найнижчим за останні шість десятиліть.
2 квітня 2025 року адміністрація Трампа офіційно запровадила «взаємні» мита, які торкнулися близько 185 країн.
Мінімальний розмір тарифу становив 10% (зокрема й для України).
Для Китаю новий тариф становив 34%, але з огляду на введені в березні 20% мита проти КНР через передбачувану роль у постачанні фентанілу в Америку, сукупні мита для Китаю становили 54%.
У відповідь Китай 4 квітня запровадив 34% мита на всі товари зі США, а також заявив, що запровадить заходи експортного контролю на сім видів рідкісноземельних металів, які використовуються при створенні високотехнологічних продуктів, наприклад, комп’ютерних чипів. Зокрема, йдеться про гадоліній та ітрій.
Трамп назвав це «помилкою» і з 9 квітня запровадив додаткові тарифи проти Китаю в розмірі 104%.
У відповідь на це Китай підвищив мита для США до 84%.
Зі свого боку Дональд Трамп ще раз підвищив мита для Китаю — вже до 145% («за відсутність поваги до світової торгівлі») і паралельно дав дозвіл на 90-денну паузу на введення нових мит для інших країн.
З 12 квітня Китай підвищив мита на всі товари США з 84% до 125%.
