В НБУ розповіли про найпоширеніші схеми нелегального виведення валюти за кордон (Фото: Єлизавета Сергієнко/Пресцентр НБУ)
Про це в інтерв’ю NV Бізнес розповів заступник голови Нацбанку України Дмитро Олійник.
«Основні схеми — неповернення валютної виручки та фіктивний імпорт», — повідомив він. — «Українські компанії експортують товар, але контрагенти за нього не розраховуються. Після 180 днів компанія зникає або припиняє діяльність».
При цьому, за словами Олійника, виявлено випадки, коли на одного власника оформлювали 40−50 компаній, а їхні акціонери були зареєстровані у притулках для безхатченків.
«Банківська система не завжди ефективно реагує: банки закривали рахунки без наявних розрахунків за зовнішньоекономічними договорами клієнтів, завершуючи валютний нагляд», — повідомив він. — «Це дозволяло таким компаніям зникнути. Нам довелося внести зміни до законодавства, які заборонили банкам завершувати валютний нагляд навіть у випадках закриття рахунків таким клієнтам».
Фіктивний імпорт працює через передоплату, повідомив Олійник. У таких випадках до 90% товару ніколи не поставлялося в Україну, а компанія зникала.
Також, за його словами, для отримання коштів у валюті за кордоном використовували деякі фінансові інструменти.
«Наприклад, купували американські облігації в Україні за гривні, до настання строку погашення виводили ці облігації на рахунки в цінних паперах, відкриті у іноземних депозитарних установах. А потім отримували погашення у валюті, що відбувалося вже за кордоном за цими облігаціями», — розповів Олійник. — «Аналогічні порушення є і в державних закупівлях для оборонних потреб: завищені ціни, відсутність поставок або їх фіктивність».
Він зазначив, що НБУ посилив контроль за валютним наглядом і обмеженням виведення капіталу.
Як повідомлялось, у грудні 2024 року Національний банк пом’якшив низку валютних обмежень, щоб підтримати роботу українських виробників та поліпшити умови ведення бізнес-діяльності у країні.
