Кількість посилок в Україну у 2024 році перевершила довоєнні показники (Фото: Укрпошта / Facebook)
Найбільше відправлень потрапило до України у 2024 році, тоді ж до держбюджету надійшло понад 185 млн грн мита. В середньому, на 1 відправлення ввізне мито торік склало десь 8 євро, повідомляє Опендатабот.
З понад 272 млн посилок найбільше надійшло у 2024 році — 75 млн. Це у 1,3 рази більше, ніж до повномасштабного вторгнення. За рік відправлень побільшало в 1,6 рази.
На понад 2 млн посилок було накладене мито з 2020 по 2024 рік — 0,75% від загальної кількості. Завдяки миту до держбюджету надійшло 668 млн грн податків за цей час.
Понад 185 млн грн надійшло до держбюджету торік. Це на 15% більше, ніж у 2023 році. Водночас, якщо перерахувати цю суму за середньорічним курсом євро, надходження до бюджету за рік зросли лише на 5%. У порівнянні до 2021-го мита надійшло на 41% більше, але коливання курсу звели різницю до 2,5%.
В середньому, торік доплата на 1 посилку становила 351 грн (приблизно 8 євро). Наразі придбаний на іноземних маркетплейсах товар вартістю до 150 євро потрапляє в Україну без сплати ПДВ (20% від ціни) та мита (близько 10%).
На сайті Верховної Ради зареєстровано два законопроєкти № 12429 і № 12430, які передбачають скасування поточного ліміту у 150 євро на безподаткові посилки та оподаткування міжнародних посилок ПДВ 20%. Винятком є лише відправлення до 45 євро між звичайними людьми.
Сервіс доставки Meest у відповідь на звернення клієнтів підтримав петицію проти цих законопроєктів. На їх погляд, нововведення можуть мати оберемок негативних наслідків:
— Здорожчання всіх міжнародних товарів на 20−30% для споживачів;
— Збільшення термінів доставки через додаткові митні процедури. За підрахунками команди Meest, для обробки такого обсягу відправлень знадобиться збільшити штат митників щонайменше у 10 разів. Це означає сотні мільйонів гривень додаткових витрат лише на зарплати щомісяця, не враховуючи необхідність забезпечення нових співробітників приміщеннями, обладнанням та програмним забезпеченням;
— Ускладнення роботи волонтерів, які замовляють товари для військових з-за кордону. За даними Meest, близько 20−30% всіх міжнародних посилок — це товари, які люди купують за кордоном на потреби ЗСУ. Реальна частка таких відправлень може бути навіть більшою — наведені цифри є лише попередньою оцінкою.
Побоювання поштових операторів частково виправдані — але лише у межах законопроєкту, запропонованого восени Мінфіном, коли пропонувалось просто прибрати пільгу та перекласти сплату ПДВ на отримувачів, зауважив Олег Гетьман, координатор експертних груп Економічної експертної платформи, фахівець з питань економічної та податкової політики.
Водночас нові депутатські законопроєкти № 12430 та № 12429 вирішують більшість описаних раніше проблем. На думку експерта, ці проєкти, у комбінації із перезавантаженням митниці міжнародними експертами, введенням чітких та зрозумілих показників ефективності роботи митної та податкової служб, допоможуть звести нанівець сірі схеми ввозу товарів в країну та підтримати українського виробника.
Співвласник Нової Пошти Володимир Поперешнюк зауважив, що проблема збільшення податків на дешеві товари в тому, що підняття податків збільшить ціни, зменшить купівельну спроможність та сповільнить економічний розвиток. На його думку, у разі впровадження податку на дешеві посилки, станеться колапс на митниці, а витрати на обробку митних процедур будуть більшими, ніж самі митні збори.
Водночас посилення українського виробника не станеться, бо протекціонізм не посилює виробника, а лише послаблює конкуренцію.
Раніше повідомлялося, що запровадження т.зв. податку на посилки різко розкритикували українські військові.
