Запропоноване законодавцями запровадження «податку на посилки» викликає серйозне занепокоєння серед військових і волонтерів. Вони застерігають, що ця ініціатива може призвести до затримок у постачанні критично важливих матеріалів і компонентів для фронту та значно ускладнити логістику військових поставок.
Підполковник Юрій Кочевенко, комбат одного з підрозділів ЗСУ, що обороняє Україну, наголошує: «В умовах війни будь-які ініціативи, які ускладнюють постачання для армії, є неприйнятними. Нам потрібна максимальна гнучкість у логістиці, оперативність поставок, спрощення процедур. Нічого, що може завадити армії, завадити зміцненню нашої обороноздатності, не повинно навіть фігурувати у порядку денному».
За його словами, величезна частина техніки та обладнання для фронту створюється волонтерами і малими виробництвами, які залежать від міжнародних постачань комплектуючих. «Це і баггі самих різних модифікацій, які конче необхідні на евакуації поранених, підвезення БК, харчів і води на позиції. Це і дрони — FPV і різні варіанти „бомберів“ і розвідувальних дронів. І що зараз дуже гостро і важливо, це засоби РЕБ: противник постійно змінює частоти, на яких літають його дрони, а це вмагає гнучкості та здатності оперативно реагувати на ці зміни тим, хто нам в тилу виготовляє ці засоби», — пояснив комбат критичну необхідність швидких безбар’єрних постачань.
Одна з найбільших проблем, на які вказують військові, — це подвійне призначення багатьох товарів. Формально цивільні компоненти, такі як мікросхеми, акумулятори, колеса для квадроциклів чи трансформатори, використовуються для створення технологій, необхідних для захисту військових. Будь-яке ускладнення їхнього ввезення може безпосередньо вплинути на боєздатність підрозділів.
«В умовах такої напруженої війни будь-яке ускладнення логістичних ланцюгів може мати дуже тяжкі наслідки, які вимірюються, насамперед, життями воїнів на передовій», — наголошує Кочевенко.
Він прямо називає ініціативу шкідливою: «Я думаю, що ці гроші держава може знайти в інших сферах, ніж у тих, які можуть підірвати обороноздатність України».
Економічні експерти також висловлюють сумніви щодо доцільності «податку на посилки». За оцінками Олега Пендзина, ліквідація корупційних схем на митниці могла б принести бюджету до 170 млрд грн на рік — це значно більше, ніж потенційні надходження від нового податку. Крім того, він наголошує, що авторам ініціативи не вдалося представити обґрунтованих розрахунків його ефективності для бюджету.
Журналіст-розслідувач Євген Плінський прямо зазначає, що справжня мета «податку на посилки» — лобіювання інтересів великих імпортерів і ритейлерів, які хочуть витіснити з ринку прямі міжнародні закупівлі, нав’язуючи українцям ті самі товари втридорога.
Таким чином військові, волонтери та економісти сходяться в одному: запровадження «податку на посилки» становить значно більше ризиків, ніж потенційної вигоди, і може створити критичні перешкоди для обороноздатності.
