Небажання Трампа карати Росію за агресію надало Путіну крила.
Під час передвиборчої кампанії Дональд Трамп обіцяв покласти край війні в Україні за 24 години. Однак після його обрання президентом США минуло аж 18 місяців, перш ніж його посланці нарешті дісталися Києва. І це в повній мірі ілюструє те, як насправді чинний американський лідер ставиться до своєї обіцянки щодо миру в Україні. Про це в колонці для The Hill пише колишній посол США в Києві Стівен Пайфер.
Дипломат робить екскурс в історію, нагадуючи про початок російської агресії у 2014 році та її перехід у повномасштабний формат 8 років по тому.
Пайфер наголошує, що Київ продемонстрував готовність до складних рішень заради миру, але чинна американська адміністрація не змогла домогтися ані мирної угоди, ані навіть загального припинення вогню.
Дипломат нагадує, що візит американського спецпосланця Стіва Віткоффа до Києва 6 вересня 2026 року був першим за час другої каденції Трампа. При цьому у Москві головний переговірник Трампа за цей час встиг побувати уже 9 разів. Втім, як і всі зустрічі до того, цей візит не приніс жодного помітного результату.
Говорячи про причини дипломатичних невдач на шляху до закінчення війни, Пайфер називає першою проблемою саме ставлення американського президента до Володимира Путіна. Трамп неодноразово заявляв, що російський лідер буцімто прагне завершення війни. Однак серйозні спостерігачі не поділяють такої оцінки, а Кремль продовжує наполягати на власних умовах, наголошує експосол.
На думку Пайфера, Москва використовує прагнення Трампа швидко укласти угоду. Показовим прикладом він називає зустріч Трампа і Путіна на Алясці у серпні 2025 року. Американський президент перед поїздкою заявляв, що вимагатиме припинення вогню, інакше Росію чекатимуть серйозні наслідки. Проте Москва на це не погодилася, а жодних покарань не послідувало.
Пайфер також критикує самого Віткоффа за надмірну довіру до російської сторони. Коли Путін заперечив передачу Ірану розвідданих щодо американських військових, представник Трампа заявив: “Ми можемо повірити їм на слово”.
На думку Пайфера, переговорну дипломатію Білий дім мав би посилити реальним тиском на Москву. Серед можливих заходів він називає обмеження доступу Росії до американських технологій, санкції проти країн, які купують російську нафту, боротьбу з “тіньовим флотом” та збільшення військової підтримки України.
Такі дії, переконаний автор, могли б підвищити ціну війни для Кремля і водночас посилити позиції американських переговорників. Натомість поки Трамп уникає подібних кроків, через що Путін, як зазначає Пайфер, переконався: американські вимоги можна ігнорувати без серйозних наслідків.
“За відсутності радикальної зміни свого підходу адміністрація Трампа не наблизить мир до України. Вона лише продовжить зазнавати невдач”, – підсумовує автор.
Війна в Україні і Трамп
Як писав УНІАН, відомий політичний філософ Френсіс Фукуяма заявив, що Дональд Трамп десятиліттями демонстрував проросійські симпатії, ще з часів СРСР. Він нагадав про його поїздки до Москви у 1980-х та критику НАТО, що, на думку експерта, підтверджує сталість цієї позиції. Фукуяма переконаний, що Трамп засмучений нездатністю РФ здолати Україну.
Також ми наводили думку колишнього радника Трампа у його першій адміністрації Джона Болтона. Він розкритикував візити представників адміністрації Трампа до Москви й Києва як малоефективні, тоді як Путін використовує їх для посилення власного впливу.
