Скасування пільги на міжнародні посилки до 150 євро стало однією з головних суперечок як у владних колах, так і серед населення. УНІАН дослідив, чи дійсно цей законопроєкт принесе користь Україні, та які наслідки матиме відмова депутатів від голосування.
Питання реформування податкового законодавства в Україні вкотре стало яблуком розбрату між міжнародними партнерами, Кабміном та українським суспільством.
Уряд стверджує, що українські кредитори – спершу МВФ, а тепер і ЄС, що обіцяє надати нам позику обсягом 90 млрд євро – вимагають від України болючих податкових реформ. Адже гроші партнери погоджуються надавати не “за красиві очі”, а за умови чіткого виконання певних вимог.
Зокрема, пропонується зобов’язати фізичних осіб-підприємців сплачувати ПДВ, а також оподатковувати міжнародні посилки та продажі через цифрові платформи.
Проте усі ці вимоги викликають в Україні чимало обговорень і критики.
Як неодноразово стверджували противники цих заходів – дані вимоги з’явилися у наших партнерів не на пустому місці, а за підсумками консультацій з урядовцями. Міжнародні партнери справді наполягають на розширенні податкової бази та скороченні пільг, однак конкретні механізми реформ уряд України значною мірою формує самостійно під час переговорів щодо меморандумів та програм фінансування. Саме тому відповідальність за політичні наслідки таких рішень критики покладають не лише на кредиторів, а й безпосередньо на українську владу.
І саме це обурює українське суспільство: замість того, аби прибрати “шлагбауми” та корупційні годівниці, а також припинити вертольотні роздачі коштів населенню на кшталт “Зимових тисяч” та “Національного кешбеку”, держава вкотре перекладає тягар наповнення бюджету на населення, включно з найбіднішими.
Дане протиріччя зрештою вилилось у те, що Верховна Рада 26 травня провалила законопроєкт про оподаткування посилок.
У чому суть проблеми? Нині в Україні діє норма, за якою міжнародні відправлення вартістю до 150 євро не оподатковуються ПДВ і не обкладаються митом. Саме ця пільга дозволяє українцям замовляти відносно дешеві товари з-за кордону без додаткових платежів. Йдеться насамперед про покупки на міжнародних маркетплейсах – AliExpress, Temu, Amazon тощо, популярність яких різко зросла під час війни через падіння доходів населення та бажання купувати дешевші товари.
В уряді та парламентському комітеті з питань фінансів запропонували запровадити ПДВ на всі міжнародні посилки, залишивши виняток лише для приватних некомерційних відправлень між фізичними особами вартістю до 45 євро. Фактично це означає, що українці під час замовлення товарів з-за кордону платитимуть 20% ПДВ. Що автоматично означає здорожчання покупок для замовників.
І саме цей законопроєкт відхилила Верховна Рада. З одного боку, таким чином українська опозиція ледь не вперше за останні роки постояла за інтереси людей, виступивши проти запровадження нового податку під час війни. Для багатьох громадян міжнародні маркетплейси стали способом економити на одязі, техніці та побутових товарах. Будь-яке подорожчання таких покупок автоматично б’є по споживачах, особливо на тлі інфляції та падіння реальних доходів. Та й величезні палаци митників на західному кордоні України, яким позаздрять деякі олігархи, показують, що головна проблема України – не в оподаткуванні посилок.
З іншого боку, відхилення цього законопроєкту ставить Україну у вкрай незручне становище, адже українські донори чекають на цю реформу. І так чи інакше вона має бути проведена, якщо ми хочемо отримати наступні транші фінансування. А вони є необхідними для виживання нашої держави. Усе це робить ситуацію вкрай складною як для урядовців, так і для депутатів.
Голоси “за” оподаткування посилок: що кажуть економісти
Попри політичну складність питання, багато економістів підтримують запропоновану новацію – на відміну від іншого проблемного питання про запровадження ПДВ для ФОПів, що також є вимогою партнерів.
Насамперед фахівці говорять про нерівні умови конкуренції. Українські продавці змушені платити ПДВ, податки із зарплат, оренду, витрати на логістику та офіційний імпорт. Натомість міжнародні маркетплейси фактично продають товари без ПДВ, що дає їм цінову перевагу. Таким чином, пільга на посилки до 150 євро фактично дискримінує внутрішній бізнес.
Ще один аргумент – боротьба зі схемами ухилення від податків. За словами депутатів і економістів, частина імпортерів дробить великі партії товарів на дрібні відправлення до 150 євро, оформлюючи їх як приватні покупки. Таким чином комерційний імпорт фактично заходить в Україну без сплати ПДВ і митних платежів. Саме закриття таких “лазівок” МВФ згадує серед пріоритетів податкової реформи.
Міністр фінансів Сергій Марченко, наполягаючи на прийнятті цього законопроєкту, зазначав, що Євросоюз у 2021 році запровадив ПДВ на всі товари, які імпортуються, і після реформи країни ЄС отримали десятки мільярдів євро додаткових надходжень.
“Дійсно постраждав бізнес Китаю, але було створено можливості для розвитку внутрішнього ринку і внутрішнього бізнесу. Таку ж політику запроваджує Туреччина, США, а ми досі дискутуємо”, – зауважив Марченко.
Координатор експертних груп Економічної експертної платформи, асоційований експерт CASE Україна Олег Гетьман раніше розповідав УНІАН, що податок на міжнародні посилки є корисною та важливою ініціативою МВФ, уряду та народних депутатів для вирівнювання конкуренції.
“Зараз виходить так, що 82% посилок іде з Китаю – згідно з статистикою, це одяг, іграшки, взуття, товари для дому. Всі ці товари також виробляються в Україні. І виходить, що наш український виробник платить ПДВ 20%, а китайський виробник – не платить. Це шалено викривляє конкуренцію і дуже шкодить українським виробникам. Цю шкідливу пільгу треба якнайшвидше прибрати”, – вважає експерт.
За словами Гетьмана, це дасть додатково 26 млрд грн до бюджету щороку у вигляді податків, які ідуть на оборону і додатково допоможуть оборонній спроможності України.
Економіст Центру економічної стратегії Богдан Слуцький у коментарі УНІАН додає, що зараз мова йде лише про ПДВ на міжнародні посилки, а не про мито. І в даному випадку ПДВ є вирівнюванням правил. Адже якщо український виробник або легальний імпортер продає товар з ПДВ, іноземний продавець на маркетплейсі також має працювати за такими самими правилами.
Прихильники податкових змін також нагадують, що Україна в будь-якому разі буде змушена адаптувати свої правила до європейських, де оподатковуються імпортні товари.
За словами Слуцького, у ЄС покупці не помічають податку, бо працює механізм IOSS – Import One-Stop Shop, за яким ПДВ сплачується не окремо на пошті чи митниці, а закладається в оплату на платформі чи адмініструється продавцем.
“Україна пропонує схожу модель, але навіть зручнішу для покупця. Іноземні платформи не будуть прив’язані до одного оператора доставки. Людина зможе замовляти через “Укрпошту”, “Нову пошту” чи іншого оператора, як і зараз”, – каже економіст.
Насамкінець Слуцький додає, що якщо Україна обрала шлях до ЄС і хоче отримати переваги спільного ринку, необхідно виконувати і спільні правила.
“83% українців підтримують вступ до ЄС. За такої підтримки Верховна Рада не може на словах іти в ЄС, а на практиці залишати схеми. Молдова вже рухається швидше: відповідний закон щодо посилок у них ухвалений і набуде чинності з 1 жовтня 2026 року”, – сказав експерт.
Голоси “проти”: податок, який дратує суспільство
Прихильники законопроєкту наводять низку економічних аргументів на його користь. Проте проблема для влади полягає в тому, що економічна логіка стикається з політичною реальністю. У країні, яка живе в умовах війни четвертий рік, будь-яке підвищення податків сприймається особливо болісно.
Тому історія з “податком на посилки” перетворилася на значно ширший конфлікт – між необхідністю впроваджувати європейські правила (де значно вищий рівень життя) і страхом влади втратити підтримку суспільства через непопулярні рішення.
Напруга навколо цього питання почала зростати ще на початку року. Згідно з результатами дослідження соціологічної групи “Рейтинг”, проведеного на початку лютого, більшість опитаних українців (82%) висловилася проти введення 20% податку на додану вартість на всі міжнародні посилки. При цьому майже третина опитаних (29%) зазначили, що користувалися закордонною доставкою протягом останнього року.
У більшості випадків (68%) вартість цих відправлень не перевищувала 50 євро – цей сегмент виявився найпопулярнішим як серед незаможних, так і серед забезпечених громадян. Також серед тих, хто отримував товари з-за кордону, майже третина (29%) замовляла товари, які були важливими для подолання наслідків енергетичної кризи.
У квітні Спільний представницький орган (СПО) всеукраїнських об’єднань профспілок направив офіційне звернення до профільного комітету Верховної Ради. Профспілки закликали відхилити законопроєкт про оподаткування посилок і повернутися до нього лише через пів року після скасування воєнного стану.
Серед аргументів вони наводили соціальні та безпекові ризики, зазначивши, що Україна є найбіднішою країною Європи за рівнем ВВП на душу населення і розміром мінімальної зарплати.
Профспілки також вказують на загрозу для волонтерської діяльності: значна частина дрібних закупівель спорядження, амуніції та запчастин для БПЛА здійснюється саме через міжнародні поштові відправлення. Введення ПДВ автоматично зменшить обсяги критично важливої допомоги фронту.
Також у зверненні зазначається, що в умовах постійних відключень електроенергії та дефіциту і спекулятивних цін на внутрішньому ринку міжнародні маркетплейси залишаються для тисяч родин єдиним доступним каналом придбання резервних джерел живлення.
Крім того, проти виступає частина ринку доставки та електронної комерції. Представники поштових операторів і маркетплейсів заявляють, що нові податки створять додаткову бюрократію і зроблять дешеві товари менш доступними для населення. Також лунають побоювання, що посилення контролю на митниці лише збільшить корупційні ризики та стимулюватиме розвиток “сірих” схем доставки.
Деякі противники нового податку вважають його ініціативою великих роздрібних мереж, які сподіваються перехопити покупців, для яких здорожчають товари з іноземних маркетплейсів.
Економіст та співзасновник аналітичного центру “Український інститут майбутнього” Анатолій Амелін висловив думку, що скасування пільги на оподаткування посилок – це не про інтереси держави, українців чи виробників, а бажання імпортерів більше заробляти за рахунок громадян.
“Українських виробників ця історія не торкається ніяк. Бо вони не конкурують з AliЕxpress – вони взагалі не виробляють того, що там продається. Ціль зрозуміла: щоб українці купували у них, а не безпосередньо з Китаю поштою. З націнкою ритейлера, який і лобіює”, – зазначав експерт.
Він навів дані щодо структури: в Україну в 2025 році надійшло 75 мільйонів міжнародних посилок, 90% з них надійшло з трьох країн (Китай, Польща, США) і 98,6% відправлень, за словами Амеліна, коштують менше 150 євро.
“Це точно не “дірка для багатих”. Через цей канал країна купує найдешевший одяг, павербанки, ліхтарики, акумулятори, або комплектуючі для дронів. Підвищення цін на дитячий одяг, павербанки і ліхтарики зачіпає буквально кожну родину. Не “недругів”. Кожну сім’ю з дитиною, кожного пенсіонера, кожну дружину військового”, – зазначив Амелін.
При цьому слід зазначити, що навіть з урахуванням потенційного податку у 20% деякі товари з китайських сайтів будуть все одно відчутно дешевшими для українських споживачів. Адже чимало підприємців побудували бізнес на тому, що замовляють товар з тих же AliExpress чи Temu гуртом і ставлять на них велику націнку.
Кореспондентка УНІАН дослідила товари на українських та китайських маркетплейсах та виявила ряд збігів.
На цьому прикладі видно, що один і той же товар в українському інтернет-магазині учетверо дорожчий за товар на китайському маркетплейсі (і таких прикладів чимало). І збільшення ціни останнього на 20% аж ніяк не зробить покупку в Україні вигіднішою та навряд чи змусить покупця відмовитися від замовлення з Китаю. Особливо, з урахуванням того, що міжнародні платформи нерідко пропонують безкоштовну доставку, тоді як при замовленні з українських онлайн-магазинів доведеться оплатити ще й логістику.
А з іншого боку, цей приклад показує, наскільки безпардонні торговельні мережі України у своєму намаганні заробити.
Питання не лише у податку
Критика законопроєкту стосується не лише самого ПДВ на міжнародні посилки. Значна частина суспільства болісно реагує на спроби влади посилити податковий тиск на населення на тлі постійних скандалів із корупцією на митниці, контрабандою та розкішним майном окремих чиновників. У такій ситуації будь-які нові податки для громадян сприймаються не як “європейська реформа”, а як чергова спроба перекласти фінансові проблеми держави на звичайних людей.
Критики ініціативи наголошують: проблема полягає не лише у самому податку, а й у пріоритетах державної політики. Адже паралельно з пошуком додаткових надходжень через оподаткування дешевих посилок у суспільстві тривають дискусії щодо ефективності бюджетних витрат та реальної боротьби з тіньовими схемами.
Анатолій Амелін звернув увагу, що очікувані надходження від “податку на посилки” виглядають не настільки значними на тлі інших державних витрат. Зокрема, він порівняв потенційний ефект від нових митних правил із масштабами фінансування програми “Зимова підтримка”, у межах якої українцям виплачували по 1000 гривень.
За його підрахунками, чистий ефект від запровадження податку може скласти 2-4 млрд грн (при очікуваних Мінфіном 10 млрд грн на рік) – через те, що після введення податку обсяги міжнародних замовлень можуть суттєво скоротитися. Крім того, частина покупців та продавців може перейти у “сірі” схеми доставки. Окремо Амелін звертає увагу на додаткові витрати держави: запуск і адміністрування нової системи вимагатиме розширення IT-інфраструктури, додаткового штату та витрат на контроль.
“Для контексту: “зимова тисяча” минулого року коштувала 17,8 млрд грн. Тобто весь очікуваний річний ефект від закону – це сильно менше разової зимової виплати. Боротьба за 0,1% бюджету ціною удару по бідних, волонтерах і виробництві дронів”, – каже Амелін.
На думку частини критиків, влада намагається найпростішим способом закривати бюджетні потреби – через нові податки та збори для населення – замість того, щоб насамперед активніше боротися з корупцією, контрабандою та тіньовими схемами на митниці.
Політика перемогла економіку
Цього тижня у Верховну Раду винесли на розгляд законопроєкт про внесення змін до Митного кодексу України, куди перед другим читанням були внесені правки щодо скасування ліміту у 150 євро на посилки.
Та депутати не підтримали фіскальні нововведення, проваливши всі “посилкові” правки і повністю відхиливши сам законопроєкт в цілому.
Це голосування було на руку противникам оподаткування міжнародних посилок, але створило нову проблему: оскільки скасування пільг було умовою фінансової підтримки з боку МВФ та Європейського Союзу, тепер Кабміну та парламенту доведеться шукати інші компромісні рішення, аби не залишити країну без критично важливих мільярдних кредитів.
Особливо чутливо це виглядає через те, що провал голосування стався буквально напередодні приїзду місії МВФ до Києва. Зрив ухвалення закону може створити ризики для подальшого фінансування України в межах програми МВФ на 8,1 млрд доларів. Крім того, співпраця з Фондом напряму впливає і на інші програми міжнародної допомоги, адже для багатьох партнерів позитивна оцінка МВФ є сигналом того, що Україна виконує свої зобов’язання.
Економіст Олег Пендзин у розмові з УНІАН наголосив, що провал голосування за законопроєкт про оподаткування посилок матиме цілком конкретні та неприємні наслідки для України. Він зауважив, що, оскільки ця норма зафіксована у меморандумі з МВФ та є умовою отримання частини коштів від Європейського Союзу, її невиконання призведе до затягування наступних траншів від партнерів.
“Поки не будуть виконані маяки, ніхто не дасть ні копійки. Чесно кажучи, я взагалі не розумію оцієї безвідповідальності. Вони ж (депутати, – УНІАН) навіть не відклали законопроєкт на повторне друге читання, вони взагалі його відхилили. Я не знаю, яку мету вони ставлять. Вони ж зустрічалися з президентом, були попередні домовленості, були розмови”, – сказав експерт.
На його думку, оскільки запускати законопроєкт по-новому через перше та друге читання буде значною втратою часу, є ймовірність іншого сценарію.
“Можливо, норму про оподаткування закордонних посилок спробують “втиснути” перед другим читанням у законопроєкт про цифрові платформи, щоб об’єднати їх в один документ і пришвидшити процес”, – сказав економіст.
У будь-якому разі, за словами Пендзина, варіанту повністю відмовитися від цього закону немає, адже це пряме зобов’язання України перед міжнародними партнерами, від якого залежить фінансова підтримка країни.
… Податок на міжнародні посилки перетворився в Україні не просто на суперечку про покупки з AliExpress чи Temu. Насправді йдеться про значно ширший конфлікт – між вимогами міжнародних кредиторів, інтересами українського бізнесу, потребами споживачів та кризою довіри до державної політики під час війни.
Схоже, владі все одно доведеться повертатися до питання оподаткування міжнародних посилок. Проте історія навколо цього законопроєкту показала: українське суспільство дедалі болючіше реагує на спроби наповнювати бюджет коштом нових податків для населення, поки корупція, контрабанда та сумнівні державні витрати залишаються не менш гострими проблемами.
