Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер (Фото: REUTERS/Yves Herman)
Про це він сказав під час дискусії на форумі у Давосі, повідомляє Clash Report. За його словами, кошти Центрального банку РФ є саме знерухомленими, а не замороженими. Більша частина з них перебуває у Бельгії, а саме в Euroclear.
«Ви не можете просто взяти чиїсь гроші. Ми не перебуваємо у стані війни з Росією. Європа не воює з Росією. Ви не можете просто так конфіскувати гроші – це акт війни…
Такого ніколи не траплялося в історії. Знерухомлені кошти навіть під час Другої світової війни ніколи не конфісковували. Це було б першим випадком в історії, і це мало б наслідки”, — пояснив прем’єр Де Вевер.
Він зазначив, що активи буде знерухомлено до кінця війни. А коли настане час для мирної угоди — питання активів обговорюватимуть.
«Якщо це залежатиме від мене і я матиму в цьому слово, кожен євро цих грошей буде використано на виплати та відновлення України. Мені було б дуже прикро бачити, як хоча б один євро повернеться до Москви.
Але ми маємо поважати міжнародне право. Це відбудеться в той момент (після підписання мирної угоди. — ред.), а до того часу Європа фінансуватиме війну в Україні так, як ми і маємо це робити”, — підсумував прем’єр Бельгії.
Раніше повідомлялося, що канцлеру Німеччини Фрідріху Мерцу і президенту Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн не вдалося переконати прем’єр-міністра Бельгії Барта де Вевера дозволити надати Україні репараційний кредит із використанням заморожених у Бельгії російських активів.
Німеччина готова надати гарантії на 25% суми, щоб переконати Бельгію розморозити мільярди на користь України. Але де Вевер хоче ширших гарантій від усіх країн ЄС, щоб Бельгія була повністю застрахована від ризиків.
Бельгійський уряд виступає за те, щоб надати допомогу Україні у вигляді загальної європейської позики, яку де Вевер назвав найпростішим і найдешевшим варіантом.
Але такий підхід вимагає одностайної підтримки всіх 27 держав-членів, тоді як план комісії щодо використання російських активів вимагає лише кваліфікованої більшості.
А ось лідери семи країн-членів ЄС звернулися до президентів Єврокомісії та Євроради Урсули фон дер Ляєн і Антоніу Кошти з листом, у якому заявили про рішучу підтримку репараційного кредиту Україні.
Лист підписали прем’єр-міністри Естонії Крістен Міхал, Фінляндії Петтері Орпо, Ірландії Майкл Мартін, Латвії Евіка Сіліня, Польщі Дональд Туск, Швеції Ульф Крістерссон і президент Литви Гітанас Науседа.
На цьому тлі у ЗМІ з’явилася інформація про те, що Франція тримає в таємниці дані про приватні банки, де зберігаються 18 млрд євро російських активів.
А ось Японія відхилила пропозицію Євросоюзу приєднатися до його плану використання заморожених російських на користь України, чим остаточно зруйнувала надії блоку на отримання глобальної підтримки цієї ініціативи.
Невдовзі уряд Японії спростував заяви про те, що Токіо відхилив пропозицію Європейського Союзу приєднатися до його плану з використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні.
При цьому в G7 заявили про готовність розглянути конфіскацію всіх заморожених активів РФ.
Прем’єр-міністр України Юлія Свириденко висловилася про позицію G7 щодо російських активів.
А ось президент України Володимир Зеленський заявив, що в тому разі, якщо репараційний кредит не затвердять, буде розроблено інший формат.
Країни Європейського Союзу готові в прискореному темпі ухвалити рішення про «безстрокове» заморожування російських активів, щоб не допустити вето з боку Угорщини.
Водночас у ЗМІ з’явилася інформація про те, що французький банкір, тісно пов’язаний з Росією, який співпрацює з Euroclear, передавав погрози гендиректору Euroclear через репараційний кредит.
На цьому тлі ЄС пригрозив Бельгії «угорським сценарієм», якщо її прем’єр заблокує репараційний кредит Україні.
Крім того, ЄС схвалив механізм, який дає змогу обійти Орбана і заморозити російські активи.
Ну а «вишенькою на торті» стало те, що Центробанк країни-агресора подав позов до Euroclear.
