Вже за кілька годин у Сполучених Штатах Америки відбудеться зустріч президента України Володимира Зеленського та президента США Дональда Трампа. Напередодні візиту у США президент України мав зупинку в Канаді, де зустрівся з премʼєром країни Марком Карні. Разом вони провели розмову з лідерами Європи, зокрема, до неї долучилися президент Франції Еммануель Макрон, президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та генеральний секретар НАТО Марк Рютте…
Як раніше зазначав Зеленський, на зустрічі із Трампом ключовими темами цього діалогу стануть гарантії безпеки для України, їх терміни та економічна допомога для відновлення.
Але чи буде ця розмова справді предметною?
Маю трохи (майже зрадницьких) думок перед зустріччю Зеленського і Трампа.
Згадаймо, в чому була основна сила та перевага наших переговорів з американцями в останні місяці? Попри всю активність спеціального представника президента США Дональда Трампа Стіва Віткоффа, а також всі вихиляси російської редакції мирного плану, наша човникова комунікація йшла за старим каноном: спочатку ми узгоджуємо все з Європою, далі йдемо на контакт з американцями, і лише тоді цей результат йде до росіян. Тобто, діяв правильний про-західний формат, по якому американці дійсно зацікавлені в результаті, і який допоможе союзникам.
А тепер згадаймо, що 20-го грудня в Маямі вже був нинішній переговорник російського диктатора Володимира Путіна Кирило Дмітрієв. Так, до нього можна ставитися по-різному, та і в американців дуже різне ставлення як до нього, так і до його ролі, але він вже відвідав Сполучені Штати, і мав зустрічі високого рівня. Фактично, опрацювавши всю американську сторону перед візитом нашої делегації (як зазначив сам Дмітрієв, його перемовини зі спеціальним посланцем президента США Дональда Трампа Стівом Віткоффом і зятем Трампа Джаредом Кушнером “відбуваються конструктивно”).
Таким чином, вперше за довгий час – по суті, з моменту початку роботи над 28-ма пунктами – росіяни ставляться в пріоритет переговорного треку і йдуть поперед нами.
Звісно, через це не треба заламувати руки і кричати про зраду. Проте це додає нам в рази більше роботи і ускладнює досягнення результату.
Тому, як я і казав раніше, якщо будемо мати хоча б один чи два вирішених проблемних питання, можна вважати цю поїздку вкрай успішною. Якщо ми просто зробимо гарний photo-oportuinity і знову покажемо себе частиною переговорного процесу на найвищому рівні.
за посиланням
