Як йдеться в матеріалі Reuters, індекс S&P 500 втратив 7,7% з моменту свого піку після інавгурації 19 лютого. Нова невизначеність щодо того, наскільки далеко в кінцевому підсумку зайдуть тарифи, викликає пошук захисту та угод, які можуть стати буфером.
«Ми й гадки не маємо, де ми приземлимося, де ми будемо протягом наступних трьох з половиною років щодо тарифів», — сказав Дон Калькагні, головний інвестиційний директор Mercer Advisors, який рекомендує приватні ринки, що уникають ризику. «Ми вважаємо, що це ринок, на якому інвестори повинні залишатися обережними, залишатися дуже добре диверсифікованими і не намагатися бути героями».
Угоди, які могли б захистити від впливу тарифів, включають сировинні товари, дорогоцінні метали, такі як золото, акції вартості та захисні акції, а також більш дрібні компанії та облігації.
«Рухи, які ми спостерігали на ринках досі, є функцією втечі в безпечне місце через ризик введення тарифів або потенційної рецесії. Тепер нам потрібно думати далі», — сказав Густав Літтл, старший портфельний менеджер Allspring. «Може бути потенціал для епохи деглобалізації тарифів», — сказав він.
Роберт Крістіан, голова Absolute Return у Franklin Templeton, сказав, що як інвестор у хедж-фонди він віддає перевагу або глобальним макроекономікам, які можуть торгувати безліччю активів у різних країнах, або нейтральним фондам акцій, які зазвичай показують хороші результати в умовах невизначеності.
Наразі S&P 500 торгується приблизно в 20,4 раза більше від прогнозованого прибутку на наступні 12 місяців, що значно вище за довгостроковий середній коефіцієнт P/E в 15,8, згідно з даними LSEG.
Головним занепокоєнням інвесторів є, чи підірве протекціоністська торговельна політика довіру бізнесу і споживачів, чи посилить інфляцію і чи призведе США до рецесії або навіть стагфляції, поєднання млявого зростання і високої інфляції.
Майкл Медейрос, макростратег Wellington Management, сказав, що компаніям, які не знають, якого типу тиск на витрати очікувати, буде складно ухвалювати рішення щодо витрат і найму в короткостроковій і середньостроковій перспективі.
«Ось де руйнівний вплив невизначеності може дійсно почати чинити негативний зворотний зв’язок на економіку», — сказав Медейрос.
Інвестори також стурбовані побічними ефектами в усьому світі і тим, як тарифи змінять попит на товари США на інших ринках.
«Ці мита, безсумнівно, підштовхнуть споживачів у Китаї та інших країнах споживати більше своєї власної продукції або інших брендів», — сказав Ерік Кларк, директор з інвестицій в Alpha Brands Portfolio Manager, додавши, що компанії S&P 500 генерують понад 40% доходів за межами США.
Це може змінити риторику про «винятковість США», яка передбачає вливання грошей в активи в очікуванні того, що країна перевершить їх.
«Тепер питання в тому, чи зміниться винятковість США, і якщо так, то куди переміститься це лідерство», — сказала Ольга Бітел, глобальний стратег William Blair & Co.
Однак дехто вбачає в цьому і позитивний бік.
«Я думаю, ринок заспокоїться і почне аналізувати деталі та зрозуміє, що в гіршому разі це неоднозначні новини», — сказав Джейсон Бріттон, директор з інвестицій у Reflection Asset Management, додавши, що його приваблюють великі технологічні компанії з величезними грошовими запасами.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит США на продукцію з більшості країн світу.
Президент США запровадив щонайменше 10% мита практично на всі товари, що імпортуються до Сполучених Штатів, а також ще вищі тарифи для десятків країн із найбільшими торговельними дефіцитами у відносинах зі США.
США стягуватимуть із країн Європейського союзу тарифи в розмірі 20%, із В’єтнаму — 46%, Тайваню — 32%, із Японії – 24%, із Південної Кореї – 25%, із Таїланду — 36%, зі Швейцарії – 31%, з Індонезії – 32%, із Малайзії – 24%, із Камбоджі – 49%, із Великої Британії – 10% та з ПАР — 30%.
Щодо таких країн, як Росія і Білорусь нові тарифи не введені. США заявили, що не стали запроваджувати мита на імпорт товарів з Росії та Білорусі, оскільки продукція з цих країн не поставляється на американський ринок.
Новий тариф для України становитиме 10% – мінімальна базова ставка.
Таке ж оподаткування застосовується до товарів з Австралії, Великої Британії, Бразилії та інших країн. Мита набудуть чинності 9 квітня 2024 року.
З 5 квітня всі країни-імпортери платитимуть мінімальний базовий тариф.
10-відсоткову ставку додаватимуть до вже наявних тарифів на товари з окремих країн. Для Китаю загальний тариф становитиме 44% (34% + 10%). Для ЄС — 30% (20% + 10%).
Крім того, США ввели 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин. 25% мито на автомобілі почало діяти з 00:01 3 квітня (за східним часом).
25% мито на автозапчастини набуло чинності з 00:01 3 травня.
Перелік оподатковуваних товарів включає:
Легкові та вантажні автомобілі.
Десятки видів запчастин (двигуни, трансмісії, електронні компоненти, гальмівні системи).
Міністерство торгівлі протягом 90 днів розробить процедуру для розширення списку. Транспортні засоби, що відповідають вимогам USMCA, отримають часткове звільнення.
Для розширення власних повноважень при введенні мит, Трамп оголосив надзвичайний стан в економіці США.
ЗМІ пишуть про те, що ЄС уже готує екстрені заходи, які пом’якшать наслідки введення Трампом тарифів.
Ну і як результат — ринки тут же відреагували на нові тарифи.
