Спроби встановити контроль над судовою владою непоодинокі – вони відбувалися з моменту набуття Україною Незалежності. Президенти розуміли цінність третьої гілки влади й намагалися в будь-який спосіб зробити її «кишеньковою». Мабуть, найбільше спроб було зроблено за часів президента-втікача Віктора Януковича. Втім, і його послідовник Петро Порошенко створив своїми реформами такий хаос в системі правосуддя, що в цій каламутній воді захотіли зловити рибу навіть пройдисвіти. Якщо не прямим впливом на ухвалення рішень на вищому рівні, то окремими важелями – такими, якими в судовій системі є, наприклад, адвокатура. Про це повідомляє Антикор.
Будь-яка сторона, що бере участь в судовому процесі зацікавлена, щоб її інтереси представляли кваліфіковані адвокати, чий фах підтверджений адвокатським посвідченням. Наявність такого – вимога законодавства. Але, як виявилося, не усі українські адвокати мають справжні посвідчення. Частина з них – підробка. Отже, ця стаття про те, хто і як побудував схему видачі фейкових посвідчень.
Ще одна категорія людей, які стали жертвою злочинної схеми, – це чиновники різних рівнів, працівники правоохоронних органів, судді, прокурори й навіть депутати, які вважали адвокатське посвідчення ознакою статусу.
Позиція чинних органів адвокатського самоврядування
Справжній голова Ради адвокатів Києва Петро Рябенко ще у 2019 році зазначав, що вже тоді йому було відомо про 500 адвокатів, які стали жертвами схеми Рафальської й отримали підробні свідоцтва про право займатися адвокатською діяльністю (про це він повідомив в інтерв’ю Українським Новинам).
Процитуємо: «Ще 2016 року було виявлено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури у Києві ніколи не була створена на підставі чинного закону про адвокатуру як орган адвокатського самоврядування. Натомість діяла громадська організація під назвою «Київська кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури», що привласнила функції допуску до адвокатської професії. Хоча ці порушення стали підставою не лише для створення нової законної кваліфкомісії адвокатури, але і для позбавлення посади голови Ради адвокатів та в подальшому і статусу адвоката Інни Рафальської, діяльність самої ГО триває. Внаслідок цього власниками несправжніх адвокатських документів стали тисячі осіб, серед них, наскільки відомо – люстровані судді та прокурори, чинні правоохоронці, яким закон взагалі не дозволяє суміщати адвокатуру та роботу в силових органах»
Важливою частиною схеми зі збагачення була громадська організація ТОВ «Центр стажування та підвищення кваліфікації адвокатів», яка фактично виступала в ролі «гаманця». Тоді її очолював соратник Рафальської, адвокат Ростислав Кравець.
«На це товариство з обмеженою відповідальністю перераховували гроші охочі стати адвокатами – за складання іспитів, за стажування, за документи, які б мали підтвердити право займатися адвокатською діяльністю. Це мільйони гривень від тисяч людей. І це тисячі людей, яким видані підробні документи, – насправді вони так і не стали адвокатами», — розповідав в інтрев’ю Петро Рябенко.
Такі факти спричинили резонанс, і згодом за фактами порушень законодавства й розкрадання коштів були відкриті кримінальні провадження (чим вони завершилися, розповімо трохи згодом), але найважливішим стало створення прецеденту з умовною назвою «відвід через Рафальську». Зрозуміло ж, що адвокат із посвідченням «від Рафальської» захищати когось і брати участь у судових засіданнях не міг, тому на початку 2020-х років в судах і з’явився відповідний прецедент.
Причому такі відводи заявлялися не лише в Києві, де підробні, а відтак і недійсні адвокатські свідоцтва видавалися, а мало не по всій Україні та ще й у різних юрисдикціях – кримінальній, цивільній, адміністративній, господарській. Псевдоадвокатів не просто виставляли за двері — суди були змушені вивчати матеріали й ухвалювати відповідні рішення, а це час, який, як відомо, ресурс невідновлюваний, а тому дуже дорогий. Ось тільки деякі судові рішення, з яких кілька, ухвалені лише декілька місяців тому. А це означає, що актуальність проблеми фейкових посвідчень, виданих Інною Рафальською, нікуди не поділася.
- Справа № 209/2173/21 (20 вересня 2021 року), Дніпровський районний суд м. Дніпродзержинська, м. Кам`янське: «Вивчивши надані суду матеріали, суд вважає за необхідне зазначити, що у представника позивача ФОП ОСОБА_2 – адвоката Самойленка П.М., який підписав позовну заяву, та надав клопотання, відсутні документи на підтвердження його повноважень, оскільки відсутня реєстрація Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю, Серія КВ № 6314 (Підстава: Рішення Ради адвокатів міста Києва від 27.12.2018 року № 25, підписаного Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В. 24 січня 2019 року), в Єдиному реєстрі адвокатів України. Відповідно до Постанови Верховного суду від 25.02.2021 року у справі № 826/16397/18 встановлено, що на час ухвалення рішення про видачу адвокатського свідоцтва за оцінкою результатів стажування та про видачу позивачу свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Рафальська І.В. не мала повноважень голови Ради адвокатів міста Києва, тому не мала повноважень здійснювати оцінку результатів стажування, ухвалювати за результатом такого оцінювання відповідне рішення, а також видавати свідоцтво. Вивчивши надані клопотання, оглянувши матеріали справи, враховуючи відсутність належних документів, що підтверджують повноваження представника, суд вважає необхідним залишити подані клопотання без розгляду. Ухвала оскарженню не підлягає».
- Справа № 910/19251/21 (29 листопада 2023 року), Господарський суд міста Києва: «Як встановлено судом, у розгляді даної справи як представник позивача брав участь Ананьєв Євген Анатолійович, на підтвердження статусу адвоката якого суду було надано свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ №6402 від 23.05.2019. Частиною 3 ст. 13 статті 12 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність” встановлено, що зразки свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю і посвідчення адвоката України затверджуються Радою адвокатів України. Рішенням Ради адвокатів України №272 від 17.12.2013 було затверджено зразок свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Серед обов`язкових реквізитів свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю – дата і номер рішення ради адвокатів регіону, на підставі якого видано свідоцтво; підпис голови ради адвокатів регіону та печатка ради адвокатів регіону. Із долученої до матеріалів справи копії свідоцтва серії КВ №6402 від 23.05.2019 вбачається, що від імені Голови Ради адвокатів міста Києва свідоцтво підписано Рафальською І.В. У той же час, згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, керівником Ради адвокатів міста Києва станом на 23.05.2019 був Рябенко Петро Костянтинович , а не Рафальська І.В.»
- Справа №361/9581/21 (11 листопада 2024 року), Броварський міськрайонний суд Київської області: «У судовому засіданні представник відповідача – адвокат Мартиненко Я.П.- заявила клопотання про залишення позову без розгляду. Заява обґрунтована тим, що представник позивача ОСОБА_1 – ОСОБА_4 , який підписав позовну заяву та завірив додані до неї документи, не є адвокатом, оскільки про нього як про адвоката відсутні відомості в Єдиному реєстрі адвокатів України. Наданий ОСОБА_4 ордер не відповідає вимогам чинного законодавства. Крім того, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю видане ОСОБА_4 Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В., яка на час видачі свідоцтва представнику позивача не мала таких повноважень. Тобто представник позивача – ОСОБА_4 не мав права для звернення до суду з вказаним позовом та його підпису в інтересах позивача. За таких обставин, на думку представника відповідача, позовна заява підлягає залишенню без розгляду».
- Справа № 635/2464/20, Харківський районний суд Харківської області: «Представник ОСОБА_1 – адвокат Карапетян А.Р. подав до суду заяву, в якій просив залишити позов без розгляду. В обґрунтування клопотання зазначив, що позов підписано представником ТОВ «ФК «Есаймент» – адвокатом Борисенком М.О. Документи, які підтверджують повноваження ОСОБА_3 у даній справі, є свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6454, видане на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 27.06.2019 р. №31 та підписане Головою ради адвокатів м.Києва Рафальською І.В. 29.08.2019, а також довіреність ТОВ «ФК «Есаймент». Водночас відомості про адвоката Борисенка М.О. не внесені до Єдиного реєстру адвокатів України, а тому останній не має повноважень на ведення справи».
- Справа №754/14826/21 (25 жовтня 2022 року), Київський апеляційний суд: «Позовну заяву підписано представником Молчановим М.Д., який на підтвердження своїх повноважень додав до позовної заяви: Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, серія КВ №6034, підстава видачі: Рішення Ради адвокатів міста Києва від 21.12.2017 №5, підписано Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В., 18.01.2018 та Витяг з ЄРАУ від 02.04.2018, підписаний Головою Ради адвокатів міста Києва Рафальською І.В.; Договір про надання правової допомоги №2 ГЛО-ММД від 13.09.2021 та Додаткова Угода № 2 до Договору про надання правової допомоги від 13.09.2021р. Згідно клопотання представника відповідача ВАТ «Науково-дослідне медичне об`єднання «Діалір» адвоката Барабаш Марини Юріївни про залишення позовної заяви без розгляду відповідно до п.2 ч.1 ст.257 ЦПК України. Клопотання мотивовано тим, що Молчанов М.Д. не мав повноважень для подачі та підпису позовної заяви від ОСОБА_1 як адвокат, оскільки він не є адвокатом, не внесений до Єдиного реєстру адвокатів України, не має особистого кабінету задля можливості згенерувати відповідний ордер, який відповідає Положенню про ордер на надання правничої (правової) допомоги у новій редакції, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019, а тому належного ордеру і не долучено до справи. Крім того додали відповідь від Національною асоціації адвокатів України та КДКА у м.Києві, що Молчанов М.Д. не є адвокатом. Відповідно до Постанови Верховного Суду від 25.02.2021, встановлено, що з 08.10.2016 обрано нового голову Ради адвокатів міста Києва Рябенка П.К., якому в подальшому надано доступ до бази ЄРАУ для забезпечення внесення відомостей про адвокатів на Першому рівні, а отже, Рафальська І.В. не була головою Ради адвокатів міста Києва та не виконувала функцій адміністратора ЄРАУ Першого рівня».
- Справа № 908/429/2 (26 лютого 2024 року, Господарський суд Запорізької області: «21.02.2024 боржник сформував в системі «Електронний суд» клопотання, відповідно до якого просив суд відмовити у видачі судового наказу, зазначивши наступне. При перевірці даних адвоката у ЄРАУ (https://erau.unba.org.ua/) виявилось, що інформація про такого адвоката як Голуб Наталія Олександрівна зі свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю серії КВ № 6236 від 25.10.2018 року у ЄРАУ відсутня. Перевіряючи повноваження представника ОСОБА_1 , ТОВ «ЛПКН АЛКО 2023», стало відомо про наступні обставини, викладені у Рішенні РАУ від 19.05.2023 року № 41 «Про звернення до Вищої ради правосуддя та правоохоронних органів щодо неприпустимості втручання в діяльність органів адвокатського самоврядування», оприлюдненому на офіційному державному порталі Верховної Ради України https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0041871-23/print. Рафальська І.В. з 08 жовтня 2016 року не була головою Ради адвокатів міста Києва, а відтак не могла видавати будь-яких документів від імені органу адвокатського самоврядування міста Києва, в тому числі свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Голуб Наталії Олександрівні».
- Справа № 638/8300/20 (8 вересня 2021 року), Вовчанський районний суд Харківської області: «До матеріалів справи представником ОСОБА_1 надано копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серія КВ № 6454, виданого 29.08.2019 року ОСОБА_1 за підписом Голови Ради адвокатів міста Києва Рафальської І.В., на підставі рішення Ради адвокатів міста Києва від 27.06.2019 року № 31. Разом з тим, відповідачем та позивачем за зустрічним позовом суду надано лист Голови ради адвокатів міста Києва П.К. Рябенка за № 666 від 13.07.2021 року, яким поінформовано, що Радою адвокатів міста Києва рішення № 31 від 27.06.2019 року про видачу ОСОБА_1 свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю не ухвалювалося. Свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 6454 від 29.08.2019 року не видавалось. Рада адвокатів міста Києва відомості щодо ОСОБА_1 як про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів Україне не вносила».
- Справа № 120/2794/20-а (24 травня 2021 р.), Вінницький окружний адміністративний суд: «05.04.2021 другим відповідачем подано відзив на позовну заяву, а також клопотання про повернення позовної заяви позивачу. Обґрунтовуючи подане клопотання, представник другого відповідача зазначив, що позовна заява підписана адвокатом Остапенко Володимиром Володимировичем, відомості про якого відсутні в Єдиному реєстрі адвокатів України. З метою перевірки зазначених вище обставин, ухвалою від 12.04.2021 витребувано у Ради адвокатів міста Києва документально підтверджену інформацію про те, чи є дійсним свідоцтво серії КВ №6188 від 13.09.2018 про право ОСОБА_2 на заняття адвокатською діяльністю. 27.04.2021 на адресу суду надійшов лист Ради адвокатів міста Києва (вих. №304 від 21.04.2021), в якому зазначено, що Радою адвокатів міста Києва не ухвалювалося рішення №18 від 13.09.2018 про видачу ОСОБА_2 свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльності, а також не видавалось свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльності №6188 від 13.09.2018. Крім того, Рада адвокатів міста Києва також повідомила, що відомості щодо ОСОБА_2 як про адвоката до Єдиного реєстру адвокатів України нею не вносились та не видалялись.Таким чином, з огляду на повідомлення Радою адвокатів міста Києва обставини, суд доходить висновку про наявність підстав для залишення даної позовної заяви без розгляду».
Як бачимо, свідоцтва за підписом Інни Рафальської видавалися майже до кінця 2019 року. Абсурдність цієї ситуації у тому (насамперед, для отримувачів таких «послуг»), що на той момент вже було точно відомо, що Інна Владиславівна не тільки не є головою Ради м. Києва, а навіть сама втратила статус адвокатки.
Нагадаємо, що Рафальська І.В. була відкликана з посади голови Ради адвокатів міста Києва конференцією адвокатів міста Києва 06 – 08 жовтня 2016 року (законність підстав проведення цієї конференції підтвердив Верховний Суд своїм рішенням від 28 листопада 2018 року, справа № 761/582/17-ц). Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 17 серпня 2017 року право на заняття адвокатською діяльністю Рафальської І.В. зупинено з 17 серпня 2017 року по 17 лютого 2018 року. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Рівненської області від 26 січня 2018 року право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 26 січня 2018 року по 26 липня 2018 року. Рішенням дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вінницької області від 13 лютого 2018 року право на заняття адвокатською діяльністю зупинено з 13 лютого 2018 року по 13 лютого 2019 року. Детальніше про це писало ЛІГА.ЗАКОН
Врешті-решт, рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Чернігівської області № 11-5/18 від 08 листопада 2018 року право на заняття адвокатською діяльністю Рафальської І.В. було взагалі припинено.
Насправді «жертв» афери можна зрозуміти, адже пані Рафальська достатньо прискіпливо займалася своїм іміджем. Тому й створила кілька громадських організацій, назви яких співзвучні з законними органами адвокатського самоврядування.
Простий пошук в YouControl дозволяє дізнатись про ті організації, де Рафальська є директором та/або засновницею:
- АО “УКРАЇНСЬКА ЮРИДИЧНА КОЛЕГІЯ “МІЖНАРОДНА ПРАВОВА ДОПОМОГА” (26113902)
- АО “КИЇВСЬКА МІСЬКА МУНІЦИПАЛЬНА КОЛЕГІЯ АДВОКАТІВ” (25960149)
- БО “КИЇВСЬКИЙ ФОНД ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ” (26383799)
- ГРОМАДСЬКА ОРГАНІЗАЦІЯ “РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ” (з 05.01.2021 року)
- Громадська організація “Київське регіональне об’єднання адвокатів” (з 2006 року)
- Громадська організація “Київська міська Рада адвокатів ” (з 2003 року)
- Громадська організація “Міжнародний союз (співдружність) адвокатів” (1998 рік)
- Громадська організація “АКАДЕМІЯ ПРАВОВОЇ ДОПОМОГИ, КУЛЬТУРИ І ОСВІТИ” (2005 рік)
- ПОСТІЙНО ДІЮЧИЙ ТРЕТЕЙСЬКИЙ СУД ПРИ ГО “РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ”
Погодьтесь, список не просто переконливий і справляє потужне враження! Особливо, коли вам відрекомендуються директором «Ради адвокатів України» (не уточнюючи й не вдаючись у подробиці, що йдеться всього лише про ГО).
Прикриваючись такою кількістю громадських організацій, Інна Рафальська не лише спробувала підмінити легітимні органи адвокатського самоврядування, а знищити їх.
У 2018 році вже справжня Рада адвокатів України ініціювала притягнення Інни Рафальської до дисциплінарної відповідальності за поширення дезінформації серед судових і правоохоронних органів. Називаючи себе головою Ради адвокатів Києва, Інна Рафальська надсилала всюди (в буквальному значенні цього слова – у Верховну Раду, в Адміністрацію президента, в різні суди) листи, у яких ставила під сумнів повноваження керівництва Національної асоціації адвокатів України і достовірність даних Єдиного реєстру адвокатів України. До речі, згодом виявилося, що у цих листах містилася неправдива інформація про те, що статус органів адвокатського самоврядування в ЄДРПОУ мали тільки РАР, яку нібито очолює Рафальська, і КДКА м. Києва. Детальніше – за посиланням.
26 квітня 2019 року до Ради адвокатів України звернувся голова Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Вилков С.В. з проханням дати правову оцінку діям Рафальської І.В., адвоката Трускавецького Р.С., адвоката Корнієнко О.П. та проханням вжити всіх можливих заходів в межах компетенції для усунення порушень прав і гарантій діяльності голови ВКДКА та членів ВКДКА.
Виявилось, що 23 квітня 2019 року о 10 год. 09 хв. у соціальній мережі Facebook, у групі «РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», за наступним посиланням, користувач Ігор Іванов розмістив допис стосовно проєкту рішення ВКДКА про припинення або зупинення його адвокатської діяльності. Під згаданим дописом було розміщено коментарі учасників групи «РАДА АДВОКАТІВ УКРАЇНИ», зокрема: користувачка Інна Рафальська розмістила коментар: «Игорь, пора убивать»; «у вас извращенное восприятие:) Убивать законно»; користувач Роман Трускавецкий розмістив коментар: «все вірно. Потрібно винищувати пришвейду з адвокатської спільноти, як всякий бур’ян та непотріб!!!»; користувачка Ольга Корниенко розмістила коментар: «ужас в чем? Я лично вижу ужас в жажде крови своих же коллег идиотами из НААУ, возомнивших себя владычицей морскою».
Вища кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури в особі голови Вилкова Сергія Валентиновича відреагувала на погрози: до Головного управління Національної поліції у місті Києві була подана заява про вчинення кримінального правопорушення за вих. №570 від 24 квітня 2019 року. Втім, це, на жаль, не призвело до жодного результату.
Власне, як і кримінальне справа за провадженням №42016101070000148, хоч там перелік «досягнень» Інни Рафальської був значно більшим.
Зі ЗМІ відомо, що це кримінальне провадження відносно Інни Рафальської було відкрито 22 серпня 2016 року за ознаками злочинів, передбачених багатьма статтями Кримінального кодексу: ч. 2 і ч. 3 ст. 362 (несанкціоноване перехоплення або копіювання комп’ютерної інформації, вчинені повторно, або за попередньою змовою групою осіб, або якщо вони заподіяли істотної шкоди); ч. 2 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим становищем); ч. 4 ст. 358 (використання завідомо підробленого документа); ч. 1 ст. 358 (підроблення посвідчення або іншого документа); ч. 1 ст. 364-1 (умисне, з метою одержання неправомірної вигоди зловживання повноваженнями); ч. 2 ст. 361 (незаконне втручання в роботу автоматизованих електронно-обчислювальних машин, якщо воно заподіяло істотної шкоди, або вчинено повторно, або за попередньою змовою групою осіб); ч. 2 ст. 206-2 (протиправне заволодіння майном підприємства, установи, організації, вчинене повторно або за попередньою змовою групою осіб).
Однак покровителі з орбіти правоохоронних органів, вочевидь, ті, кому вона раніше видала фейкові свідоцтва, робили все, аби «спустити цю справу на гальмах». В результаті в Реєстрі судових рішень пощастило знайти аж одну ухвалу по цьому провадженню -https://reyestr.court.gov.ua/Review/69412290.
Єдине, що ще раз вдалося зробити ЗМІ, – це наприкінці 2019 року підняти хоч якийсь розголос.
Тоді з відповіді Генпрокуратури стало відомо, що досудове розслідування стосовно колишньої голови Ради адвокатів Києва Інни Рафальської було передано новому слідчому.
“На вимогу Генеральної прокуратури 25 липня розслідування кримінального провадження доручено іншому слідчому”, – було вказано в документі.
На сьогодні так і невідомо, чи просувається справа, чи вона давно вже тихо «спочила» в чиємусь сейфі. Причому припущення про «поховання» справи здається дуже вірогідним, адже про Рафальську свого часу говорили як про людину, яка «мала прихильність координатора судової реформи Олексія Філатова – заступника глави Адміністрації президента Петра Порошенка, й була активним учасником його робочої групи (зокрема, готувала нову редакцію закону про адвокатуру).
Зауважимо, що згаданий законопроєкт дійсно міг не лише легітимізувати тисячі підробних свідоцтв, виданих Рафальською, а й врешті-решт допомогти їй «розрахуватися» з усіма своїми опонентами. Лише неймовірний опір адвокатської спільноти й реакція народних депутатів не дозволили цьому стати реальністю.
Здавалося б, після цього Інна Рафальська змирилася з поразкою й продовжувала воювати лише в «своїй» групі у Фейсбук під гучною, але вкраденою назвою «Рада адвокатів України». Однак, справжня війна проти України, яку розпочала Росія, як не дивно, відкрила нові можливості для неї, хоча тепер вона поводиться значно обережніше: використовує лише окремих діячів, адвокатів, блогерів «в темну» або за винагороду.
Подейкують, що саме таким для Рафальської зараз став колишній адвокат, а нині «кабінетний» військовий в Міноборони Ілля Костін, який разом із журналісткою Іриною Федорів кричить про нібито наявність зрадників і запроданців в українській адвокатурі. Доказів, звісно, не надають, але з періодичністю один раз на декілька тижнів свої меседжі ретранслюють. Очевидно, що систематичні публікації в ЗМІ – розвага недешева, тобто це комусь не тільки треба, а ще й вигідно. Ось і виникають підозри, що ллється ця вода виключно на млин імені Рафальської, яка й досі мріє, якщо й не «з’їсти» українську адвокатуру, то хоча б «понадкушувати».
