KONKORS: Концентрат новин

Головне, без зайвого

забута історія каналу “112 Україна” — УНІАН


Після попередньої публікації мене запитали: чому я роблю такий акцент на групі “Інвестиційний капітал Україна”? Вони ж просто дрібні виконавці. Ні, друзі, вони далеко не дрібні і не завжди виконавці.

Десятиліттями ICU обслуговували Януковича, Порошенка, Медведчука, брали безпосередню участь у найскандальніших схемах. Вели таємні переговори та були власниками брудних секретів. Надавали своїх людей для призначення на провідні позиції у владі (Національний Банк, Міністерство енергетики та вугільної промисловості, НКРЕКУ). Це партнерські відносини, а зовсім не відносини замовник-виконавець.

Зверніть увагу наступного моменту. І Янукович, і Медведчук, і Порошенко давно знаходяться під санкціями. Куди дивляться чиновники РНБО, Мін’юсту та Офісу президента, що готують ці санкції? Чому ж менеджери ICU досі не під санкціями? Ось найцікавіше в історії групи “Інвестиційний капітал Україна”. Складається враження, що найуспішніша фінансова група України – невидима.

На підтвердження своїх слів хочу розповісти вам історію співпраці ICU із ще одним фігурантом санкцій РНБО – Дмитром Фірташем. Цей епізод повертає нас до 2015–2016 років, коли влада вела переговори про купівлю телеканалу “112 Україна”.

Сьогодні ми пам’ятаємо “112 Україна” як один із рупорів Віктора Медведчука та російської пропаганди. Канал закрили через санкції РНБО у лютому 2021 року, разом із NewsOne та ZiK.

Проте Медведчук придбав канал лише 2018 року. До нього за канал боролися інші люди.

Повернемося до епохи правління президента Віктора Януковича. Його оточення вирішило створити власні медіа, які склали б конкуренцію медіагрупам, що вже існували. Зокрема, з “1+1”, “Інтером”, “СТБ”, ICTV та іншими надваговиками мав змагатися телеканал “112 Україна”.

Історія каналу розпочалася ще у 2011 році, коли кілька регіональних компаній отримали ліцензії на мовлення. Їх придбала ТОВ “ТРК 112-ТВ” Андрія Підщипкова, і з листопаду 2012 року вони разом почали називати канал “112 Україна”. За фактом, це був не один канал, а ціла група із заплутаною структурою власності. Канали цієї групи мовили у різних регіонах, але робили це під єдиним брендом “112 Україна”. Тому допустимо також називати цю спільність “група 112”.

Вважалося, що реальним власником був міністр внутрішніх справ Віталій Захарченко, хоча номінальним власником називали бізнесмена Андрія Підщипкова. Каналами групи володіли кіпрські офшори із номінальними власниками. Тож обидві версії мали силу.

“112 Україна” працював у модному тоді форматі безперервного мовлення новин. Саме так працюють телеканали CNN, BBC, Euronews, Al Jazeera, Sky News та інші. Ідея мала певний успіх. “112 Україна” з’явився на телеекранах у багатьох владних кабінетах.

Але тут стався Євромайдан, і оточення Януковича втекло з України. Отримати телеканал зажадав новообраний президент Петро Порошенко.

Він глибоко розумів силу медіа, адже до 2019 року саме телеканали “створювали та скидали президентів”.

Порошенко вже володів “5 каналом”, який працював за тією самою схемою безперервного новинного мовлення. “5 канал” відіграв неймовірно важливу роль під час першого, Помаранчевого Майдану, та непогано спрацював під час другого – Євромайдану. Не дивно, що Петро Олексійович вирішив підібрати актив, кинутий оточенням Януковича.

Ззовні він переслідував переслідувати команду екс-президента, зокрема через розслідування розстрілів на Майдані. Насправді, він двічі відправляв до неї емісарів для переговорів. Саме тут до справи долучилися ICU.

Дві спроби переговорів

У 2016 році депутат-втікач Олександр Оніщенко розкрив кілька бізнес-секретів, до яких він був причетний за часів Порошенка. Прагнучи зберегти свій бізнес у газовидобутку, Онищенко виконував для президента особливі доручення. Зокрема, підкуповував (за власний кошт) інших депутатів Верховної ради, аби ті голосували за потрібні Порошенку законопроекти.

Одне з доручень стосувалося каналу “112 Україна”. В угоді, проект якої оприлюднив Онищенко, влада обіцяла каналу захист від тиску, а канал зобов’язувався позитивно висвітлювати дії влади.

Проте документ містив ще один пункт – про те, що Онищенко отримає пріоритетне право купівлі каналу.

За твердженням депутата-втікача, він проводив ці переговори на користь Порошенка.

Тоді угода зірвалася. За словами Онищенка, “Порошенко хотів, щоб канал купили-продали за $17 млн, а власник телеканалу Андрій Підщипков просив щонайменше $25 млн”.

Цікавою є роль компанії ICU та її акціонера Макара Пасенюка. Він визнав, що виступав посередником у переговорах із Підщипковим. Проте, за словами фінансиста, Онищенко хотів купити канал для себе.

Дозволю собі поставити це твердження під сумнів. Пасенюк був максимально близьким до Порошенка на той час (окрім викладених вище подій, наприклад, інвестбанкір вів переговори з росіянами та займався передачею статків Порошенка до “сліпого трасту”). Швидше за все, він знав, що допомагає президентові купити канал “112”.

У тому ж 2015 році, за словами тоді нардепа Сергія Лещенка, Порошенко зробив нову спробу. У традиційній для себе манері він підштовхував іншу сторону до співпраці. Контрольована головою держави Нацрада з питань телебачення та радіо відмовилася продовжити каналу “112 Україна” ліцензію через непрозору структуру власності. Проти власника каналу було відкрито кримінальні справи.

Тиск не дав результатів. Менеджмент каналу заявив про політичний тиск, а Підщипков та креативний продюсер каналу Віктор Зубрицький поїхали за кордон.

Десь у той самий час з’ясувалося, що телеканал начебто хотів купити Віктор Поліщук. За загальноприйнятою версією, він діяв на користь Порошенка. Поліщук – вельми колоритний бізнесмен, власник мережі торгівлі електронікою “Ельдорадо” та колишній власник ТРЦ “Гулівер”. Його банк “Михайлівський” залишив по собі тисячі ошуканих вкладників і коштував державі мільярди гривень, але самого Поліщука ці негаразди оминули. Секретом його успіху вважали одруження з племінницею російського алкопрезидента Дмитра Медведєва.

Достовірно відомо, що у цих переговорах також брав участь Пасенюк. Його участь не була випадковою, тому що у 2014 році ICU була фінансовим консультантом банку “Михайлівський”.

Сам Пасенюк казав, що Поліщук хотів скористатися його послугами, аби купити канал для себе (ну а для кого ж?). Проте за словами топ-менеджера телеканалу “112” Віктора Зубрицького, Поліщук та Пасенюк діяли на користь Порошенка. Не знаю, як ви, а я більше вірю Зубрицькому.

За даними видання “Економічна правда”, Поліщук отримав від Порошенка гроші (від $3млн до $5млн), аби дати завдаток.

Гроші не знадобилися. Другі переговори також не дали результату. Пасенюк покинув переговори щодо каналу “112 Україна”.

Чому, невідомо, але є гарна версія. За словами Підщипкова, Поліщук йому відкрито погрожував.

Усе це – версії, які звучали за часів Порошенка.

Як ви напевно знаєте з відкритих джерел, три роки по тому канал придбав Тарас Козак, народний депутат із оточення Віктора Медведчука. У грудні 2018 року Козак купив його через офшори, сплативши грошима непрозорого походження. А у 2021 року канал було заблоковано санкціями РНБО.

Альтернативна версія

Якщо ви помітили, між подіями проміжок. Невідомо, що відбувалося між переговорами Порошенка та продажем Медведчуку. А це дуже важливо та цікаво. Наведу факти, які допоможуть заповнити прогалину.

Спочатку вважалося, що ICU виступала на користь Порошенка. Проте є інша версія. В обох переговорах Порошенка взяли участь представники Дмитра Фірташа. Імовірно, саме останній викупив канал у оточення Януковича, а згодом продав Медведчуку.

Загалом партнерство Порошенка та олігарха не виглядає шокуючим. Подейкували, що ці двоє та Віталій Кличко після Євромайдану склали особливі домовленості.

Що стосується телеканалу “112 Україна”, ось кілька цікавих фактів.

1.

Купівля каналу на користь Порошенка дійсно готувалася. Мабуть, це справді було лише питання грошей.

Нагадаю, що “112 Україна” – це не один телеканал, а гурт. Зокрема, шість із компаній було записано на кіпрські офшори, які містили в назві “112”:

• Secundiana Media 112 Ltd

• Tertiana Media 112 Ltd

• Quartiana Media 112 Ltd

• Quintiana Media 112 Ltd

• Sextiana Media 112 Ltd

• Septiana Media 112 Ltd

Як ми пам’ятаємо, з травня 2015 року Онищенко та Пасенюк вели переговори щодо купівлі телеканалів. У зв’язку з цим цікаво, що в липні 2015 року згадані офшори були переписані з громадян Кіпру на сейшельську компанію “Kouly Ventures”.

Головним бенефіціаром цієї компанії було оголошено Андрія Підщипкова. Навіщо? Маю лише припущення: одна компанія набагато зручніша, якщо готуватися до продажу.

2.

Десь у той самий час, готуючись до купівлі каналів, ICU через партнерську юридичну кіпрську компанію Dadlaw заснувала номінальну компанію Maresko Holdings Limited (BVI). Її кінцевим бенефіціаром був… ні, не Порошенко, а Валід Арфуш, який обіймав керівну посаду в Euronews Україна – так називався один із проектів телеканалу “Інтер”.

Ймовірно, що Арфуш діяв як номінальний власник. Він ніколи не мав достатнього капіталу для покупки такого телеканалу, як “112 Україна”, натомість з березня 2015 року він вів спільний проект з газовим олігархом.

Очевидно, ICU допомагала в оформленні угоди. 31 липня 2015 року, коли ще тривали перші переговори (за участі Онищенка та Пасенюка), на світ з’явився “Проект Вулкан”. Так назвали проект договору. То був опціон (право) для придбання акцій. Виписувала опціон Maresko Holdings Limited (BVI), одержувача ще потрібно було вписати (назвемо його Х). Опціон гарантував, що Maresko продасть Х акції тих шести телеканалів з цифрами “112” у назві.

Хто був містером Х? Варіантів небагато.

Опціон став би дійсним за єдиної умови – що Maresko Holdings Limited (BVI) сама купить ці телеканали.

Як відомо, угода зірвалася, і Maresko не стала власником “112 Україна”. Загальновідоме пояснення – не співпали у ціні.

3.

У грудні 2015 року ICU Holdings викупив у Арфуша компанію Maresko Holdings Limited (BVI). Офшор був перейменований на ICU International LTD.

Про що це каже? Можна припускати, що спочатку ICU створили Maresko і записали на Арфуша, аби придбати на неї телеканали. А коли угода зірвалася – компанія виявилася непотрібною, тож її викупили на себе.

Я маю скріншоти документів, за якими директорами ICU International LTD (колишньою Maresko) були Харріс Деметріадес, Макар Пасенюк і Костянтин Стеценко, всі греки з прізвищами, що важко вимовляються)). А ось власниками компанії були Dadlaw Nominees Limited (та сама юркомпанія, з якою працювали ICU) та офшор ICU Holdings Limited (BVI).

Якщо документи є справжніми (а ймовірність дуже висока), ця операція вказує на спільні дії Порошенка та Фірташа з ICU. Перші двоє вже під санкціями, третя – ні.

4.

Вище вже йшлося, що другі переговори щодо купівлі телеканалу “112 Україна” вели Віктор Поліщук та Макар Пасенюк. Відбувалися вони наприкінці 2015 року. Впродовж переговорів, як заявляв Підщипков, Поліщук йому загрожував у присутності Пасенюка. За його словами, існував запис цього моменту, але у відкритому доступі він або не з’явився, або швидко з нього зник.

Цікавим є технічний бік справи. 2 листопада 2016 року ICU придбала дві компанії, зареєстровані на Британських Віргінських островах: Filigree Holdings Ltd та Startpoint Trading Ltd.

Першу з компаній ICU викупили у Поліщука, а другу – у медіаменеджера Єгора Бенкендорфа. Цілком можливо, що канали групи “112 Україна” мали розподілитися між двома покупцями.

Бенкендорф з 2013 року був головою правління “Інтера”. Ще одна цікава деталь. Startpoint Trading Ltd була згадана в одному з пакетів “злитих” офшорних документів як компанія, створена для поглинання медіа активів в Україні.

Як ми знаємо, друга спроба купити канал “112 Україна” також провалилася. Мабуть, тому ICU викупили обидва офшори для якихось своїх потреб. Покупцем знову стала ICU Holdings Limited.

Цей “збіг” вкотре натякає, що ICU мав справу із Порошенком та Фірташем, нині обидва під санкціями.

5.

10 листопада 2016 року Єгор Бенкендорф отримав посаду генерального директора телеканалу “112 Україна”. Це сталося невдовзі після того, як його звільнили з керівної посади на “Інтері”.

Хто на той момент володів телеканалом “112 Україна”, невідомо. Бенкендорф пізніше називав себе одним із власників каналу, не згадуючи при цьому інших.

Як йдеться у відкритих джерелах, влітку 2016 року канали групи “112” почали володіти один одним, а бенефіціаром назвали Івора Омсона. Реальним власником нібито вважався Підщипков. Але дозвольте поставити це твердження під сумнів.

Омсон – швидше за все, був представником Фірташа. У 2016 році говорилося, що вони обидва були директорами однієї і тієї ж компанії – Simia Holdings Limited.

6.

У квітні 2018 року канал перейшов у власність громадянина Німеччини Едуарда Катца. А у грудні 2018 року Катц продав канал Тарасу Козаку з оточення Медведчука. Далі ви знаєте.

7.

Наведені вище факти демонструють глибоку залученість ICU до спроб придбання “112 Україна” через складну структуру номінальних власників. Як показують нові дані, швидше за все, компанія співпрацювала з Дмитром Фірташем через його медіаменеджерів.

Найбільшою інтригою була мотивація самого Фірташа. Нащо він брав участь в угоді? Навіщо йому був потрібен ще один телеканал, коли сам олігарх уже покинув Україну та оселився у Відні?

Також інтригою залишаються його домовленості з Порошенком. За публічно доступною версією, канал “112 Україна” хотів купити саме “Сивочолій”. Порошенко – володар мільярдного статку, він цілком міг дозволити собі цю покупку без залучення інших партнерів. Можу лише припустити, що між двома олігархами існувала певна домовленість.

Звісно, ​​згадувати ті часи сьогодні не схочуть ані Порошенка, ані Фірташ, ані Пасенюк. Сьогодні всі вони зацікавлені, аби деталі переговорів загубилися без сліду. Але документи, як і рукописи, не горять.

Як на мене, ключ до розуміння історії – це група “Інвестиційний капітал України”. Вони, напевно, були реальними інсайдерами в цій угоді, а можливо, навіть конструювали її. ICU займалися не лише переговорами, а й оформленням майбутньої угоди через офшори. Можливо, вони навіть керували б цим медіа на користь нових власників. Тому роблю висновок. Якщо існували домовленості між підсанкційними нині олігархами, то ICU та Макар Пасенюк напевно про них знали.

За всіма законами жанру, ICU – повноправний кандидат на санкції РНБО. Адже їх уже мають і Фірташ, і Порошенко, і Янукович, і Медведчук. Жити без санкцій, маючи такий перелік клієнтів/партнерів, – неймовірна вдача.

Багаторічна вдача ICU цілком могла перетворитися на почуття безкарності. Але життя сповнене сюрпризів. Слід уважно придивитися до сьогоднішніх операцій групи. Напевно, що спливуть скелети із шаф багатьох шанованих людей. Цілком можливо, це навіть будуть особи, які перебувають під санкціями.

Тексти, опубліковані у розділі «Думки», не обов’язково відображають позицію редакційної колегії УНІАН. Докладніше з нашою редакційною політикою ви можете ознайомитись
за посиланням