Росія завжди була частиною економічного, культурного і технологічного простору Європи, але зараз ми бачимо розрив, яки визначить долю країни-агресора на кілька десятиліть, або навіть століть.
Після трьох років кривавої війни із напруженням усіх зусиль Росія так і не наблизилася до перемоги в Україні, втративши при цьому мільйон солдатів убитими та пораненими. Але військова невдача в Україні насправді не є найбільшою втратою Росії. Значно гірше те, що Росія надовго втратила Захід, який століттями забезпечував їй економічний і технологічний прогрес. Про це на сторінках The New York Times пише професор історії в Католицькому університеті Америки Майкл Кіммедж.
Він зазначає, що одним із завдань російського вторгнення в в Україну в 2022 році, окрім териториторіальних загарбань, було бажання продемонструвати остаточний занепад Заходу. Путін сподівався, що як і в попередніх війнах, західні країни знову розісваряться між собою і не зможуть надати жертві агресії вагомої підтримки. Це б відкрило Росії шлях до утвердження себе як відродженої геополітичної сили.
Однак Росії не тільки не вдалося загарбати Україну, вона зазнала геополітичної поразки історичного масштабу: вона втратила свої зв’язки з Європою, яка століттями витягувала російську державу із відсталості та бідності.
“Жорстока війна Росії жахнула та налякала Захід, підштовхнувши його до колективних зусиль стримування та остаточно налаштувавши Європу проти Росії. Ці події, далеко не тривіальні чи тимчасові, обмежуватимуть перспективи Росії щодо безпеки та процвітання на десятиліття вперед”, – пише Кіммедж.
Як історик, автор публікації робить екскурс в минуле Росії аж до XVII століття, наголошуючи на історично тісних зв’язках між нею і Європою. Протягом усіх цих століть російська зовнішня політика була тісно пов’язана із політичним життям Європи. І мова не лише про численні війни, які Росія вела у складі різних європейських коаліцій проти інших таких же європейських коаліцій. Головне те, що активна торгівля та постійний культурний і технологічний обмін з Європою увесь цей час забезпечували Росії економічне зростання та військову могутність.
Навіть СРСР, хоч і посварився з капіталістичною Європою, однак продовжував тісно з нею взаємодіяти, наголошує Кіммедж. Але за правління Володимира Путіна, одержимого ідеями відродження імперії, відносини Росії із Заходом поступово деградували, а вторгнення в Україну призвело до їх остаточного розірвання. Іронія в тому, що цей розрив не входив у плани російського диктатора.
“Неправильно стверджувати, що пан Путін прагнув розірвати відносини Росії із Заходом. Він хотів переорієнтувати їх на свою користь, повернувши собі роль [сильного] у європейських справах, послаблюючи Захід. Якби Росія швидко виграла війну у 2022 році, він міг би отримати те, чого хотів. Росія могла б претендувати на місце у Східній Європі. Покараний Захід міг би схилитися перед російською доблестю, скоротивши альянс НАТО”, – пише історик.
Але замість того, щоб гордо в’їхати в Європу на плечах скореної України, Путін змусив Європу організуватися для протидії Росії. І тепер європейці докладають зусиль, аби скоротити торговельні та технологічні контакти з Росією – ті самі, що століттями допомагали російським царям, імператорам і генсекам тримати в покорі величезні простори від Балтики до Камчатки.
“Європа може жити без Росії, як і Сполучені Штати. Захід може дозволити собі втратити Росію, хоч і було б добре мати поруч мирну Росію. Втрата Росією Заходу, навпаки, є сильним поштовхом назад, на виправлення якого можуть знадобитися покоління. Це вибір пана Путіна і трагедія Росії”, – резюмує Майкл Кіммедж.
Війна в Україні: стратегічні перспективи
Як писав УНІАН, кандидат на посаду очільника Європейського командування США та Верховного головнокомандувача Об’єднаних сил НАТО в Європі, якого просуває Білий дім, висловив переконання, що Україна досі зберігає шанси на перемогу у війні з Росією.
Тим часом президент Туреччини Реджеп Ердоган заявив, що спробує домогтися продовження російсько-українських мирних переговорів у Стамбулі.
