Гойдалки міжнародної торговельної політики Трампа лише збільшать невизначеність, що погіршує ситуацію. На жаль, Світова організація торгівлі в цьому випадку майже безсила через дуже тривалі процедури прийняття рішень та аргументацію США про те, що країна запроваджує «захисні заходи».
Більшість митних рішень нової адміністрації США та дії країн у відповідь вже впливають на Україну як напряму, так і опосередковано. Але давайте для початку розберемось, які наслідки нова політика матиме на основних торговельних партнерів України — насамперед на країни ЄС.
Вплив митної політки США на ЄС
Нова торговельна війна Трампа негативно вплине як на економіку ЄС, так і на економіку США. Адже ці економіки тісно взаємопов’язані: Європейський Союз — це найбільший торговельний партнер США. І попри твердження Трампа про торговельний дисбаланс між партнерами, позитивне сальдо торгівлі товарами з боку ЄС значною мірою компенсується дефіцитом у сфері послуг. Відповідно розрив торгових ланцюгів і скорочення інвестицій між США та ЄС можуть зашкодити обом сторонам. Ба більше — це зашкодить всій глобальній економіці.
Ми навряд чи побачимо миттєву світову кризу на кшталт 2008 року (хоча після нової хвилі мит, оголошених 2 квітня, падіння може бути швидшим і глибшим, ніж початково очікувалось). У будь-якому разі наслідки нинішньої кризи, що поки лише набирає обертів, можуть бути тривалими та болючими. Якщо оголошені мита не скасують дуже швидко, то ми побачимо не лише рецесію в США, але й, дуже імовірно, світову рецесію.
Багато залежатиме від відповіді світу на оголошені США ввізні мита. Якщо ЄС та інші країни світу підуть шляхом США й теж почнуть застосовувати захисні заходи, закриваючись не лише від США, але й від інших партнерів, як це відбувалось у 2018 році у відповідь на американські мита на залізо та сталь, світова економіка не лише втратить у 2025 році, але й зростатиме повільніше впродовж багатьох років попереду.
Ще один можливий довгостроковий наслідок, який загальмує економічний розвиток світу — це якщо країни відмовляться від розвитку глобальних виробничих ланцюжків, які стали основою сталого зростання світової економіки протягом останніх десятирічь. Замикання виробництва у межах країни або кількох країн-партнерів безпечніше у непередбачуваному світі, але точно менш ефективне.
Вплив на Україну
Нова тарифна політика США зачіпає Україну напряму — через 10% мита, введені проти товарів з нашої країни у квітні, 25% мита на сталь та алюміній, введені у березні. І опосередковано — через вплив на світову економіку, в першу чергу на ЄС, як найбільшого економічного партнера України.
У 2024 році експорт товарів з України в США склав $875 мільйона або 2% від загального товарного експорту України.
Розрив торгових ланцюгів і скорочення інвестицій між США та ЄС можуть зашкодити обом сторонам
У березні були введені 25-відсоткові додаткові мита на сталь та алюміній та скасовані преференції для України, які діяли з 2022 року. Ці рішення стосувались $150 млн українського експорту в США або лише 17% нашого експорту в США. Щобільше, це лише 4% сукупного українського експорту продукції, яка постраждала від американських мит. На перший погляд, це небагато. Основним покупцем українських металів був і залишається Євросоюз. Минулого року на країни ЄС припадало 76% експорту товарів, щодо яких США ввело мита.
Ба більше, українські метали постачаються на ринок ЄС безмитно у рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі. Захисні заходи ЄС, введені у відповідь на дії США у 2018−2019 роках, теж наразі не поширюються на українських виробників завдяки автономним торговельним заходам (ATMs, autonomous trade measures).
Однак насправді ситуація не така однозначна — для окремих груп товарів вплив буде відчутний. Так, понад 75% українського експорту в США складають труби, а роль ЄС як їх покупця, дуже різниться для окремих категорій.
Зокрема, у загальному експорті труб для нафто- і газопроводів, найбільшої категорії українського експорту, яка постраждала від додаткових мит, частка США склала 37%, ЄС — 21%, Туреччини — 7%.
У структурі експорту труб для буріння нафтових та газових свердловин роль ЄС значно менша — лише 6%, тоді як частка США — 38%, а на друге місце у 2024 році вийшов Туркменістан, частка якого сягнула 26%. Водночас експорт сталевих безшовних труб з України спрямований переважно в ЄС: його частка складає 73%, тоді як частка США — 18%.
Що ж стосується 10-відсоткового мита на імпорт з України до США, то мита, введені 2 квітня, стосуються фактично решти 82% експорту. І знову на перший план виходить металургія. У 2024 році найбільшу позицію в українському експорту до США займав чавун. Його поставки на американський ринок склали $363 мільйони або 42%. При цьому саме США минулого року були найбільшим покупцем, поставки туди склали три чверті експорту чавуну з України.
У 2018 році, коли США вперше запровадили спеціальні мита щодо сталі та алюмінію, фізичні обсяги українського експорту цих товарів на американський ринок скоротились, а вартість зросла. Й це зростання було значно повільнішим, ніж експорт металів, на які обмеження не поширювались.
Ще більше тоді Україна постраждала від контрзаходів. У 2018−2019 роках на світовому ринку сталі та алюмінію збільшилась кількість торговельних обмежень, оскільки реакцією багатьох країн, у тому числі ЄС та Туреччини, стало введення заходів для захисту їх ринків.
Наразі не зрозуміло, як світ реагуватиме цього разу, коли виклик у рази більший. Однак точно зрозуміло, що український експорт вже втратив і ще втратить. Україна, як експортер, постраждає як через погіршення доступу до США (хоча треба сказати, 10% – це не максимум, який ввів щодо партнерів президент США і поки що Україна знаходиться у відносно кращій позиції, ніж багато інших країн), так й через зниження купівельної спроможності партнерів. Незважаючи на посилення нашої торгівлі з ЄС, минулі приклади, як-от обмеження на сталь, показують, що навіть частковий захист не гарантує уникнення негативних наслідків.
Набагато більше, ніж саме від мит США, на нашу економіку вплине світова рецесія, на яку нова адміністрація США прирікає світ.
