Голова фінансового комітету Верховної Ради України Данило Гетманцев (Фото: Олександр Медведєв / NV)
Про це у Telegram повідомив голова комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової і митної політики Данило Гетманцев.
«Тим не менш, на тлі низької бази минулого року (у першому кварталі якого фіксувалась суттєве зниження цін виробників), промислова інфляція у річному вимірі продовжила прискорюватись, сягнувши у січні 32,5% (до січня 2024)», — наголосив Гетманцев.
Він також зазначив, що найбільше ціни виробників (до січня 2024) зросли у таких галузях промисловості:
- Постачання електроенергії, газу, пари (+53%);
- Виробництво фармацевтичних продуктів (+35,9%);
- Виробництво харчових продуктів (+20,6%).
«У найближчі два місяці річна промислова інфляція продовжить прискорюватись до 40%, обумовлюючи тиск на споживчі ціни (прямо через вартість сировини, що впливає на ціни на продукти харчування, ліки та ін., і опосередковано через вартість оплати праці і енергоресурсів, які закладаються у собівартість).
Триваюча третій рік повномасштабна війна об’єктивно сама по собі перетворюється постійний проінфляційний фактор. На макрорівні цей вплив проявляється через величезний подвійний дефіцит бюджету (≈24% ВВП, без грантів) і зовнішньої торгівлі (рахунку поточних операцій, ≈ 7% ВВП), який закривається за рахунок міжнародної допомоги. На мікрорівні – через зростання витрат бізнесу на енергозабезпечення, оплату праці, логістику тощо”, — зазначив Гетманцев.
Він також підкреслив: «Зараз ситуація контрольована: маємо повністю закриту потребу у бюджетному фінансуванні на 2025 рік і частину наступного року, достатні міжнародні резерви для підтримки стабільності обмінного курсу. З точки зору макрофінансової стабільності, фінансова ситуація об’єктивно краща, ніж на початку повномасштабного вторгнення.
Утім вірним буде і те, що ми входимо у період найбільшої турбулентності з березня 2022 року. Допоки така невизначеність триватиме, маємо запровадити жорстку військову цензуру непріоритетних бюджетних видатків (неефективні програми підтримки, капітальні видатки, які можуть почекати, утримання органів влади), посилити детінізацію по всім напрямкам фіскальної і фінансової політики (ресурс якої тільки у податковій сфері + 4 млрд. дол. додаткових надходжень до бюджету), вжити заходів для скорочення зовнішньоторговельного дефіциту і тіньового відтоку капіталу, що все разом сприятиме економії міжнародних резервів країни”.
Як повідомлялося, за даними Нацбанку темпи інфляції в Україні в січні досягли 12,9% у річному вимірі і виявилися вищими за прогнозовані.
В той же час НБУ зберігає впевненість, що інфляція повернеться до зниження у другій половині 2025 року, за підсумками якого вона очікується на рівні 8,4%.
