Співавторка: Вікторія Чорна, молодший юрист Sayenko Kharenko
Війна на території України спричиняє високі ризики для страхових компаній, які є фінансово непідйомними без значного підвищення страхових премій. Часто ситуація може ускладнюватися також тим, що страхові не готові пропонувати високі ліміти компенсацій для великих об’єктів.
Отже, ринок страхування в чинній нормативній базі не зміг вийти на ефективне для бізнесу та держави рішення.
З огляду на те, що страхування є ключовим інструментом для захисту активів і зниження фінансових ризиків як для бізнесу, так і для громадян, ця проблема вже тривалий час обговорюється на рівні міністерств, бізнес-спільноти та Національного банку України. Результатом роботи над розв’язанням проблеми стала підготовка проєкту Закону «Про систему страхування воєнних ризиків», який 31 грудня 2024 року був зареєстрований у Верховній раді України.
Так, пропонується впровадити загальнодержавну систему страхування від воєнних ризиків:
1. Створення Державної агенції зі страхування воєнних ризиків
Новий орган, Державна агенція зі страхування воєнних ризиків (агенція) створюється у формі акціонерного товариства, 51% акцій якого належатиме державі. Інші акціонери можуть включати міжнародні фінансові організації.
Основною метою агенції буде перестраховування ризиків приватних страхових компаній та координація системи страхування воєнних ризиків через розробку єдиних політик страхування та перестрахування.
2. Організація страхування
Страхування воєнних ризиків проводиться авторизованими страховиками (тобто тими, що включені до переліку, який веде агенція). Пропонується впровадити багаторівневу структуру страхування майна від воєнних ризиків, що має надати змогу ефективно розподіляти зобов’язання між різними учасниками цього процесу.
На першому рівні страхування безпосередню відповідальність несуть авторизовані страховики. Якщо зобов’язання перевищують їхні ліміти, страховики передають частину ризиків на перестрахування Державній агенції.
Державна агенція на другому рівні може брати на себе зобов’язання за договорами страхування, укладеними через страхових посередників. Агенція також приймає в перестрахування ризики від авторизованих страховиків, передаючи їх частково в перестрахування перестраховику. У разі настання страхового випадку Державна агенція здійснює виплати страхувальникам або іншим особам, визначеним умовами договору, відповідно до ліміту власного утримання.
На третьому рівні перестраховики-нерезиденти несуть відповідальність за договором перестрахування, що укладається між ними й Державною агенцією. Вони забезпечують додаткове покриття в разі перевищення лімітів, визначених на попередніх рівнях. Питання, чи буде така співпраця з Державною агенцією цікава міжнародним фінансовим організаціям залишається відкритим.
3. Перелік воєнних ризиків та обов’язковість страхування
Перелік воєнних ризиків, що підлягають страхуванню, надалі має визначити Кабінет міністрів України. Законопроєкт також визначає перелік об’єктів, які підлягають обов’язковому страхуванню, зокрема це: (1) майно, передане банкам у заставу чи іпотеку; (2) об’єкти будівництва протягом усього періоду дії документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
Водночас законопроєкт визначає, під об’єктами будівництва, саме житлову нерухомість під час нового будівництва, реконструкції та/або капітального ремонту, включно з приватними будинками та пошкодженими об’єктами нерухомого майна під час їхнього відновлення. Винятки становлять лише об’єкти, розміщені на територіях підвищеного ризику.
Вбачається, що нав’язувати обов’язковість страхування будівництва для всього без винятків житла є абсолютно надмірним. Можливо на подальших стадіях цей перелік варто було б звузити до об’єктів житлового будівництва, які будуються із залученням коштів третіх осіб, аби не обтяжувати й так непросту ситуацію у сфері житлового будівництва
Висновок
Отже, Законопроєкт «Про систему страхування воєнних ризиків» є амбітною ініціативою, яка має на меті розподілити ризики між учасниками страхового ринку та створити більш привабливі умови страхування воєнних ризиків. Це зі свого боку може збільшити кількість іноземних інвестицій в Україну, адже можливість застрахувати свої інвестиції є важливим чинником для бізнесу.
Хоча над розв’язанням проблеми страхування воєнних ризиків тривалий час велася активна робота, і реєстрація законопроєкту стала важливим кроком, документ поки що перебуває на стадії опрацювання і частина питань залишаються відкритими. І наразі важко прогнозувати, чи забезпечить така система очікуваний результат.
