Про це повідомляє The Washington Post з посиланням на сім джерел, знайомих із ходом обговорень.
За словами співрозмовників видання, саме таку пропозицію було передано президенту Зеленському главою Мінфіну США Скоттом Бессентом під час його нещодавнього візиту до Києва.
«Ця пропозиція і її розгляд Україною викликали резонанс у європейських дипломатичних колах не тільки через свою зухвалість, а й через те, що розорена війною країна, схоже, серйозно розглядає можливість укладення угоди в надії отримати від США зобов’язання щодо захисту від російської агресії», — пише WP.
Як сказав виданню один із людей, знайомий із перебігом обговорень, у президента Зеленського було всього кілька хвилин, щоб ознайомитися з пропозицією США перед зустріччю з Бессентом 12 лютого.
За словами джерела, «Україна теоретично погодилася» з концепцією такої угоди, але не погодилася з відсутністю гарантій безпеки США.
Документ, який президент Зеленський відмовився підписати, був радше коротким меморандумом про взаєморозуміння, «регульованим законодавством Нью-Йорка», аніж великою міжнародною угодою, повідомило джерело і додало, що на практиці угоду неможливо виконати.
Україна очікує, що будь-яка така угода діятиме десятиліття, і хоче, щоб вона була ратифікована парламентами, повідомило видання.
Один високопоставлений український чиновник у коментарі WP навіть віджартувався: мовляв, лідери країни розглянуть майже все, щоб зберегти підтримку США, включно, як сказав чиновник, з «великою партією українських яєць» — оскільки, в Україні їх «надлишок», а між тим відомо про стрімке зростання цін на цей продукт у Штатах.
Інший високопоставлений радник української влади розповів виданню, що був вражений масштабами вимог адміністрації Трампа. Він порівняв їх із тим, як європейці ділили колонії в Африці у XVIII столітті, та заявив — таке становище може призвести до того, що розробку ресурсів України буде заморожено на десятиліття (причому без гарантій, що інвестори справді їх взагалі розроблятимуть).
Ще один поінформований радник влади України, сказав, що США наполягають на контролі ширшого спектра ресурсів, включно з важливими мінералами, як-от літій, графіт і уран, які іноді плутають із рідкісноземельними елементами.
У WP зазначають, що, хоча Україна не є домінантним світовим видобувачем цих копалин, їх ціна в перспективі може збільшитися, оскільки очікується, що глобальний попит на них різко зросте протягом наступного десятиліття або пізніше.
Один зі співрозмовників видання припустив, що загальна вартість вищевказаних ресурсів України може сягати $5 трлн — хоча і ця цифра є вкрай невизначеною, оскільки точний перелік того, що саме президент Трамп хоче контролювати, невідомий.
Як зазначає WP, критики позиції української влади кажуть, що пропозиція США про контроль 50% українських рідкісних мінеральних ресурсів не відповідає рівню допомоги, яку отримав від Вашингтона Київ.
Згідно з даними Держдепартаменту США, Україна отримала приблизно $66 млрд військової допомоги від Вашингтона з моменту повномасштабного військового вторгнення Росії три роки тому і приблизно $50 млрд невійськової допомоги, згідно з оцінкою Інституту світової економіки Кільського університету.
«Зараз інвестиції в український сектор критично важливих мінералів можуть мати великий сенс. Але початкова пропозиція президента Трампа здається нерозумною, експлуататорською і навряд чи допоможе покласти край війні. Це не найкращий спосіб просувати американські інтереси. Я очікую, що українська реакція виражатиме розчарування і недовіру», — сказав у коментарі WP Саймон Джонсон, економіст із Массачусетського технологічного інституту, який допомагав владі України з економічним плануванням.
Заяви щодо рідкісноземельних металів України
8 лютого в інтерв’ю виданню New York Post президент США Дональд Трамп заявив, що хоче укласти з президентом України Володимиром Зеленським угоду на 500 мільйонів доларів щодо доступу до рідкісноземельних мінералів і газу в Україні в обмін на гарантії безпеки в будь-якому потенційному мирному врегулюванні.
Пізніше президент Зеленський заявив, що Київ відкритий до того, щоб видобувати корисні копалини разом із партнерами.
7 лютого президент Зеленський повідомив, що в межах потенційної угоди з адміністрацією Трампа Україна і США можуть спільно розробляти корисні копалини на українській території.
Того ж дня Трамп заявив, що планує провести зустріч із Зеленським наступного тижня, зокрема для обговорення обміну рідкісноземельних мінералів на підтримку США.
11 лютого президент Трамп в інтерв’ю Fox News повідомив, що Україна «по суті погодилася» передати США рідкісноземельні мінерали як плату за військову допомогу, яку Вашингтон надав Києву.
12 лютого 2025 року президент Зеленський за результатами зустрічі з міністром фінансів США Скоттом Бессентом заявив, що США передали Україні попередній документ угоди про партнерство у видобутку корисних копалин.
Однак того самого дня канал CNN повідомив, що глава Української держави відмовився підписувати документ.
Агентство Reuters також повідомляло з посиланням на два українські джерела, що Україна 14 лютого передала Сполученим Штатам свої пропозиції щодо двосторонньої угоди.
15 лютого президент Зеленський, виступаючи на Мюнхенській безпековій конференції, заявив, що не дозволив українським міністрам підписати угоду про корисні копалини зі США, бо вона ще не готова і не захищає інтересів України.
Того ж дня Financial Times із посиланням на свої джерела повідомило, що президент Зеленський відмовився передати США близько 50% прав на українські родовища рідкісноземельних мінералів через відсутність конкретних гарантій безпеки з боку Вашингтона.
