Російський диктатор Володимир Путін (Фото: REUTERS/Maxim Shemetov)
Про це, як йдеться в колонці NV, заявив британський економіст, експерт із питань України Тімоті Еш.
«Крах малоймовірний, але санкції підривають буферні запаси Росії, і це змушує російських політиків приймати складні політичні рішення. Вони роблять помилки/роблять неоптимальний вибір — оскільки на даному етапі, коли ресурси виснажуються, хороших варіантів немає», — зазначив економіст.
За словами Еша, ЦБ РФ накопичив понад $630 млрд у валютних резервах безпосередньо перед повномасштабним вторгненням в Україну в лютому 2022 року.
«Протягом цього десятиліття Росія проводила жорстку фіскальну і монетарну політику, набагато жорсткішу, ніж можна було припустити за її базовим балансом/економічними прогнозами, якщо тільки не очікувалася війна. Я назвав цю економічну політику «Фортеця Росія». Росія мала профіцит бюджету і рахунку поточних операцій і жертвувала зростанням, щоб забезпечити зниження боргового навантаження. Це зниження боргового навантаження допомогло створити буферні запаси.
У результаті, коли «мати всіх санкцій» обрушилася на Росію у відповідь на повномасштабне вторгнення, вона змогла пережити наслідки цього, скоротивши ці буфери і відреагувавши на шок платіжного балансу від втечі капіталу шляхом підвищення ставок та ослаблення рубля. Така політика у відповідь була ортодоксальною і переконливою. І така реакція ще більше сприяла стійкості у відповідь на посилення санкційного режиму», — зазначив економіст.
Еш також зазначив: «Захід був надто повільним і надто м’яким у своїх санкціях — надто обережним, щоб виступити єдиним фронтом по всьому західному альянсу, і це притупило вплив санкцій… Інший важливий урок наших санкцій проти Росії полягає в тому, що ми надто повільно запроваджували вторинні санкції – надто повільно карали тих, хто допомагав Росії обходити санкції. Унаслідок цього занадто часто Росія платила третім сторонам та країнам, щоб ті допомагали їй обходити санкції. І знову це свідчить про небажання західного альянсу платити ціну за введення санкцій і, зрештою, за підтримку України».
Відповідаючи на запитання про міцність російської економіки, економіст зазначив: «Путін був єдиною людиною, яка знала, що війна насувається, і довго готувався до неї, створюючи буфери для Росії… відповідні санкції Заходу були недостатніми, надто повільними, недостатньо агресивними і надто зосередженими на зовнішньому сприйнятті, яке демонструє єдність Заходу, а не на реальному впливі на Росію. При всьому цьому, через три роки, є багато підстав вважати, що санкції і довга війна нарешті починають вимотувати російську економіку».
Еш також зазначив: «Так, російська економіка демонструє стійке зростання, але це тому, що вона управляється як військова економіка, з ресурсами, переспрямованими зі споживання на оборону. З погляду суспільства це, звісно, не оптимально, якщо тільки Росія не здобуде переконливу перемогу над Україною, яка змусить її населення думати, що жертва була варта. Імовірніше, що Росії не вдасться домогтися нічого близького до своїх цілей, і її населення врешті-решт запитає себе, чи були варті того всі ці витрати — це, сподіваюся, врешті-решт повернеться бумерангом до Путіна.
І неминуче компроміс у бік збільшення військових витрат за рахунок споживання означатиме зростання цін, зниження реального рівня життя, а відтак і можливість соціальних і політичних заворушень, які можуть кинути виклик путінському режиму».
Раніше повідомлялося, що на тлі катастрофічного обвалу рубля, Кремль збільшив витрати на війну проти України до безпрецедентних цифр.
У бюджет-2025 уряд країни-агресора заклав подальше зростання військових витрат ще на чверть, до 13,49 трлн рублів. Частка військових витрат у бюджеті – 32,5% – стане безпрецедентною з часів Радянського Союзу. Для порівняння: у перший рік війни з Україною на армію і закупівлі зброї влада витрачала 17% бюджету, у 2023-му — 19%, а в поточному році заклала 29,5%.
У грудні 2024 року Банк Росії долучився до наповнення федерального бюджету країни-агресора.
