Про це заявив міністр енергетики України Герман Галущенко під час бліц-інтервью Інтерфакс-України. Відповідаючи на питання щодо того, як буде будуватися робота з парламентом по проєкту ХАЕС, міністр наголосив: «Я вже зробив все, що міг зробити. Ми поправили законопроект. Він пройшов енергокомітет (комітет ВРУ з питань енергетики та ЖКП 16 січня підтримав з/п про дозвіл на придбання реакторного обладання в Болгарії № 11392 — ред.). Мені здається, що його редакція знімає всі, скажімо так, хвилювання. А тепер питання, проголосує парламент чи не проголосує. А це питання, чи потрібна Україні генерація, чи ми будемо жити в дефіциті електроенергії. Ось і все».
Коментуючи інформацію щодо того, що 11 березня закінчується дозвіл Болгарії на придбання корпусів двох реакторів для ХАЕС-3,4, Галущенко наголосив: «Болгарія навряд чи продовжить цей дозвіл. На жаль, там сьогодні інша коаліція в парламенті, і там є проросійська історія. І однією з вимог, я так розумію, було те, що вони не продовжують цей дозвіл. Тому сьогодні все в руках українського парламенту. Якщо він прийме закон, то будемо з двома плюс ГВт генерації. Не прийме — не будемо. Але ми маємо розуміти, що економіка країни має розвиватися. Війна ж все одно закінчиться колись, і тоді буде дефіцит електроенергії».
Відповідаючи на питання щодо попередніх домовленостей про надання кредиту Енергоатому на закупівлю цих блоків, Галущенко наголосив: «Питання в тому, що робота в цьому напрямку велася ще минулого року. І є певні напрацювання. Але ви ж розумієте, що сьогодні ніхто серйозно розмовляти не буде, поки нема закону. Всі бачать все те, що відбувається навколо нього. І чесно вам скажу, що вже й банки так дивляться: ви спочатку ухваліть закон, а потім будемо предметно говорити. І вони праві, тому що, вибачте, ми більше року не можемо закон прийняти. І я вже не кажу про те, що ми переконали болгар продати нам обладнання, вони проголосували, а ми самі не можемо.
Я вважаю, що ми зі свого боку зробили все. І вважаю, що дуже багато маніпуляцій навколо цього закону. Але в мене єдиний інтерес — щоб у державі не було дефіциту електроенергії. Коли ці блоки запустяться, найімовірніше, навіть не я буду ту червону стрічку перерізати. Але питання не про мене, а про те, що це державі потрібно. Якщо відносно мене в Раді реєструють постанову про звільнення з поясненням «за фаворитизм атомної енергетики», так, там так написано, то я цим пишаюся. Я був би щасливий, аби мене звільнили за фаворитизм атомної енергетики. Тому що весь світ рухається в цьому напрямку. Якщо ми хочемо рухатися в іншому напрямку, ну давайте. Тільки тоді, може, без мене”.
Хмельницька АЕС розташована на заході України на кордоні трьох областей: Хмельницької, Рівненської та Тернопільської. Її почали будувати 1981 року, і зараз вона має два реактори. Перший був запущений 1987 року, другий — 2004-го. Обидва енергоблоки мають реактори типу ВВЕР-1000, сумарна потужність — 2000 МВт.
Раніше повідомлялося, що 10 січня 2025 року, під час години запитань до уряду в парламенті виникла гостра суперечка між народним депутатом, членкинею Комітету ВРУ з питань енергетики та ЖКП Інною Совсун (Голос) і міністром енергетики Германом Галущенком.
Причиною конфлікту стало добудова третього і четвертого енергоблоків Хмельницької АЕС. Совсун наголосила, що публічні заяви про всебічну підтримку цього проєкту з боку американських партнерів не відповідають дійсності.
Раніше посол ЄС в Україні Катаріна Матернова заявила, що Євросоюз не фінансуватиме добудову енергоблоків ХАЕС, оскільки відповідний законопроект розробляли без консультацій з ЄС.
Кабінет міністрів схвалив скандальний законопроєкт у квітні 2024 року.
Міністр енергетики Герман Галущенко заявляв, що добудувати третій енергоблок ХАЕС можливо за три роки. Він пояснив, що під час добудови АЕС ідеться про кредитні кошти.
Народний депутат України, член комітету з питань енергетики Інна Совсун заявляла, що пропозиція про добудову енергоблоків на ХАЕС є неадекватною.
«Єдиною оцінкою вартості добудови енергоблоків є техніко-економічне обґрунтування будівництва, затверджене урядом ще у 2018 році, тобто вже 6 років тому. На той час оцінка проєкту становила 76,8 млрд грн, або понад $2,8 млрд. За ці шість років змінилося все. Але ніхто в уряді чи Енергоатомі не озвучує публічно нову кошторис», — зазначила вона.
Директор Центру дослідження енергетики Олександр Харченко заявляв, що гроші, виділені на добудову енергоблоків на ХАЕС, будуть «закопані просто так, без перспектив».
Микола Штейнберг, колишній головний інженер ЧАЕС після аварії, колишній голова Держкомітету з ядерної безпеки та заступник міністра енергетики, заявив, що сьогоднішні спроби відновити будівництво енергоблоків — більшою мірою балаканина і самореклама.
Лана Зеркаль, ексрадник міністра енергетики, надзвичайний і повноважний посол, назвала ідею добудови енергоблоків «казочкою».
Законопроєкт про добудову енергоблоків № 3 і № 4 ХАЕС кілька разів намагалися поставити на голосування, але згодом знімали з порядку денного. У липні 2024 року антикорупційне управління Верховної Ради виявило корупційні ризики в законопроєкті.
