Законопроєкти передбачають зміни за аналогією з успішно працюючим у країнах ЄС механізмом IOSS, коли ПДВ сплачує безпосередньо постачальник товарів або маркетплейс чи інша подібна платформа, за сприяння якої відбувалося постачання такого товару. Громадяни можуть отримувати без ПДВ товари вартістю до 45 євро за умови, що такі товари надсилаються на їх адресу фізичними особами без будь-якої оплати та без комерційної мети.
Запропоноване депутатами рішення не обтяжує додатковим адмініструванням українських споживачів та митницю, водночас мінімізує «сірі» схеми та вирівнює конкурентні умови. При цьому всі, хто збирають дрони та інші вироби оборонного призначення — підприємці, підприємства, а також волонтери — і далі не сплачуватимуть ПДВ після вступу нових законопроєктів у дію.
Яка думка економістів та бізнес-спільноти?
Аналітичні центри та бізнес-асоціації наголошують на важливості врегулювання проблеми, яка виникла через зловживання податковою пільгою на товари, які доставляються з-за кордону. Відповідно до дослідження аналітичних центрів про найбільш поширені інструменти уникнення сплати податків в Україні, лідерами серед схем стали «зарплати в конвертах» і «порушення митних правил та контрабанда».
Обсяги потенційної контрабанди та сірого імпорту у 2023 році становили 380−540 млрд грн, держбюджет від цієї групи схем втратив 120−167 млрд грн за рік.
Багато років товари переміщуються через митний кордон України так, щоб не платити мита. Один із найпоширеніших способів — зловживання пільгами, що передбачені міжнародними договорами та податковим законодавством України («піджаки», «поштова контрабанда»).
Частка товарів китайського походження у структурі продажів через електронні платформи зросла з 32,5% у 2022 році до 62,2% у 2024-му
Наразі чинне законодавство України передбачає, що не підлягають оподаткуванню товари, які пересилаються поштовими відправленнями для власного використання вартістю до 150 євро. За таких умов легко організувати значну групу фізосіб (наприклад, 100 паспортів), які отримуватимуть по три відправлення на добу, і сума безподаткових товарів, яка буде щомісячно проникати на територію України, сягатиме 1,34 млн євро. Це вже значна промислова партія, з якої не потрібно сплачувати податки. У той час як аналогічний імпорт комерційного призначення супроводжуватиметься обкладенням ПДВ за базовою ставкою 20% та ввізним митом.
Частка товарів китайського походження у структурі продажів через електронні платформи (за кількістю) зросла з 32,5% у 2022 році до 62,2% у 2024-му. Великий обсяг цих товарів надходить в Україну через міжнародні поштові відправлення штучно подрібненими партіями, що звільняються від оподаткування ПДВ та митом, а потім продаються українцям. Відтак українським товарам, на які сплачується ПДВ, важко конкурувати з китайським імпортом, на який ПДВ немає. Масові ввезення товарів на територію України без сплати податків за допомогою транскордонних міжнародних відправлень та дистанційної торгівлі викривляють ринок і створюють конкуренцію.
Тому якщо не змінити правила гри, вітчизняну економіку чекають такі негативні наслідки, як заміщення української продукції імпортною та погіршення платіжного балансу, скорочення робочих місць, зменшення обсягів податкових надходжень.
У чому ж полягає занепокоєння громадян?
Анонс законопроєктів викликав бурхливу дискусію у соцмережах і приблизно такі суспільні занепокоєння: «через нові правила зупиниться митниця, буде колапс», «витрати на митні процеси перевищать доходи від них», «люди купують предмети побуту з Китаю за низькими цінами й не ходять по буржуйських магазинах». Також окремих експертів непокоїть, що посилок більше мільйона в місяць, це великий обсяг, який приходить на Укрпошту, Нову пошту тощо, а у митниці немає ніякої фізичної можливості обробити цей обсяг, виходячи зі стану митної інфраструктури.
Досвід застосування закону про «податок на Google»
«Податок на Google» у вигляді ПДВ у розмірі 20% було запроваджено у червні 2021 року, закон почав діяти з 1 січня 2022-го. Відповідно до закону ПДВ мають сплачувати великі транснаціональні корпорації, не зареєстровані в Україні, з доходів від продажу електронних послуг.
Це нововведення у свій час також активно критикували. Юристи й економісти називали ризики, що можуть виникнути після впровадження закону. Зокрема, що компанії-нерезиденти просто відмовляться сплачувати податок або ж навіть вийдуть з українського ринку, або компанії-нерезиденти залучатимуть посередників для надання послуг і в такий спосіб дробитимуть операції, щоб мінімізувати податки.
Утім на практиці ніякої катастрофи не сталося: всі великі гравці залишились на українському ринку, зареєстрували представництва і сплатили значні суми ПДВ — Google, Sony, Etsy, Apple, Meta, Amazon, eBay, Netflix, Wargaming, Valve, Xsolla.
За даними голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики — надходження з так званого «податку на Google» рік до року зростають. Так, якщо в рік запровадження надходження склали 4,3 млрд грн, в 2023 році – 8 млрд грн, то вже в 2024 році надходження складали 11,2 млрд грн, що майже в 4 рази перевищує суму, яку розраховували отримати за результатами прийняття закону.
Отже, суми поступово зростають, бюджет країни отримує вкрай необхідні у воєнний час додаткові надходження, які витрачаються на оборону країни.
Тож при застосуванні схожої моделі для товарів, Україна уникне тих проблем, які викликають занепокоєння громадян та фахівців. Модель передбачає стягнення та сплату податку до бюджету України іноземними маркетплейсами, при цьому жодного додаткового адміністрування чи витрат для громадян чи держорганів — не передбачається.
Як проблему «поштової контрабанди» вирішила Європа?
«Поштова контрабанда» стала великою бюджетною проблемою багатьох країн Європи, які історично пропонували неоподаткований рівень для імпорту товарів низької вартості. Це так зване мінімальне (de minimis) звільнення від сплати, коли ПДВ перебував на рівні 22 євро. Таке звільнення свого часу з одного боку значно спрощувало адміністрування, а з іншого — в умовах експоненційного зростання транскордонних онлайн-продажів — призвело до значних втрат податкових надходжень.
Негативні тенденції набули таких масштабів, що у 2018 році ОЕСР випустила Рамкові стандарти з боротьби з незаконною торгівлею, де визнала проблематику de minimis у міжнародних посилках одним з найбільших викликів для митниці.
ЄС оцінив щорічні втрати ПДВ 5 млрд євро, що було наслідком схем з ухилення, заниження вартості, недостовірного декларування імпорту, а також ігнорування правил продажу всередині ЄС. Лише внаслідок маскування дорогих товарів під товари вартістю до 22 євро, бюджет ЄС щорічно втрачав 1 млрд євро.
З 1 липня 2021 року в ЄС було скасоване звільнення від оподаткування ПДВ при ввезенні невеликих партій товару до 22 євро і створена Import One Stop Shop (IOSS) — нова модель продажу товарів, що ввозяться з країн, які не входять до ЄС, вартістю не більше 150 євро (без урахування підакцизних товарів).
Модель IOSS дозволяє підприємствам, які не входять до ЄС (постачальникам та маркетплейсам), реєструвати, декларувати та звітувати про ПДВ в одній державі ЄС (державі-члені ідентифікації) для продажів клієнтам (кінцевим споживачам та підприємствам) у кількох державах-членах. Потім система розподіляє платежі з ПДВ між державами-членами, де товари були придбані та спожиті.
Постачальники з будь-яких країн (продавці та маркетплейси) можуть вибрати сплату ПДВ на імпорт низької вартості з країн за межами ЄС або через режим IOSS, або при імпорті через звичайні митні процедури, або за спеціальними домовленостями для операторів поштового зв’язку та експрес-перевізників щодо стягнення ПДВ.
Після реєстрації для отримання IOSS податкові органи в державі-члені ідентифікації видають ідентифікаційний номер платника ПДВ IOSS постачальникам або торговим майданчикам. Митні органи при отриманні ідентифікаційного номера платника ПДВ IOSS у наборі даних митної декларації проводять автоматичну перевірку її дійсності. Якщо номер IOSS дійсний, а вартість партії товару не перевищує 150 євро, митні органи не вимагають сплати ПДВ з товарів низької вартості, ввезених за IOSS.
По суті зареєстровані в Україні проєкти 12429 та 12430 запроваджують модель IOSS, що відповідає євродирективі, яку Україна має імплементувати до вступу в ЄС.
Важливо якнайшвидше врегулювати проблему із міжнародними посилками, мінімізувавши податкову пільгу на товари, що пересилаються поштовими (експрес) відправленнями й тим самим вирівняти конкурентні умови в країні. Для цього оптимальним є застосування європейського досвіду, що передбачено згаданими законопроєктами, що передбачають сплату ПДВ продавцем і не обтяжує додатковим адмініструванням українських споживачів та митницю.
