Про це в колонці для NV Бізнес пише д.е.н., професор, голова Advanter Group, Kyiv Foresight Foundation, голова Ради Коаліції бізнес-спільнот за модернізацію України Андрій Длігач.
«Контроль над українськими надрами не принесе завершення війни, як це намагається подати адміністрація Трампа. Реальність проста: видобуток рідкоземельних металів сам по собі не здатен змінити хід війни. А ось перетворення України на глобальний центр переробки критичних матеріалів може стати кроком до економічної незалежності», — зазначив Длігач.
«Ключове питання полягає в тому, чи варто нам сьогодні продавати свої ресурси (точніше, майбутні доходи від їх видобутку), не маючи розвиненої інфраструктури для переробки? Видобуток сировини в інтересах метрополій — це колоніальна економіка. У сучасному світі вартість створюється не на етапі видобутку, а в процесі виробництва кінцевого продукту. Україні потрібно змінити парадигму: від продажу сировини перейти до створення високотехнологічних виробничих потужностей зі збагачення, переробки, створення кінцевих виробів.
Тому питання не в тому, скільки в нас покладів, а в тому, як ми зможемо використати ці ресурси на користь власної економіки і майбутнього держави та її народу, а не для задоволення чужих геополітичних інтересів”, — зазначив експерт.
Експерт також підкреслив: «Рідкоземельні метали — це стратегічний ресурс XXI століття. Світова економіка дедалі більше залежить від них у виробництві електроніки, акумуляторів, альтернативної енергетики та оборонних технологій. Україна дійсно може стати важливим гравцем у цій сфері, але є кілька важливих застережень».
«Перше — географічна доступність. Значна частина наших покладів знаходиться в зоні бойових дій або під окупацією. Для інвесторів це не просто ризик, а фактичний бар’єр навіть для початку обговорень. Дві третини запасів, які знаходяться на підконтрольній Україні території, потребують значних інвестицій у розвідку, інфраструктуру та переробку.
Друге — економічна доцільність. Видобути тонну рідкоземельних металів — це не просто викопати руду. Це десятки тонн породи, витрати на хімічне очищення, логістику та безпеку. Китай, який контролює 70% світового ринку рідкоземельних металів, демонструє перевагу завдяки масштабам, доступу до дешевої робочої сили та державної підтримки”, — зазначив експерт.
«Третє – довгострокові ризики. США пропонують доступ до наших надр у форматі, який нагадує колоніальну модель: ми даємо ресурси, вони створюють з них продукти з високою доданою вартістю. Так, наприклад, вироби з титану в перерахунку на 1 кг дорожчі за сировину в десятки тисяч разів. У 18 столітті так ділили Африку. Чи варто повторювати цю історію в сучасних реаліях?», — заявив Длігач.
«Нам потрібно не просто продавати руду, а будувати заводи зі збагачення, переробки, вироблення хоча б проміжних продуктів; впроваджувати інновації, і прагнути створювати кінцевий продукт для глобального ринку. І тільки тоді наші ресурси стануть не просто геополітичним козирем, а джерелом розвитку нації та забезпечення її майбутнього.
Україна має унікальний шанс запропонувати світові більше, ніж просто поклади металів. Ми можемо стати європейським центром переробки рідкоземельних матеріалів і критичних матеріалів”, — зазначив експерт.
Длігач також підкреслив: «Україна не повинна входити в переговори зі США або будь-яким іншим міжнародним партнером у ролі прохача. Ми — країна з унікальними ресурсами, стратегічним географічним положенням і досвідом, який уже сьогодні затребуваний у світі. Наша позиція має бути чіткою: ми не просто пропонуємо рідкоземельні метали — ми пропонуємо партнерство у створенні нових ланцюжків доданої вартості.
Переговори мають базуватися на принципах взаємної вигоди. США прагнуть отримати доступ до критичних матеріалів? Добре, але у відповідь ми, наприклад, очікуємо:
- конкретних гарантій безпеки — не декларативних меморандумів, а юридично закріплених і фізично втілених зобов’язань щодо захисту інвестицій і територіальної цілісності України;
- співпраці у створенні виробничої інфраструктури — заводи з переробки, дослідницькі центри, нові виробничі потужності мають будуватися тут, а не вивозитися за кордон;
- спільних інноваційних програм — українські інженери та науковці можуть стати частиною глобальних R&D-проектів у сфері критичних матеріалів, оборонних технологій та енергетики”.
Раніше повідомлялося, що 3 лютого 2025 року президент США Дональд Трамп висловив зацікавленість в отриманні українських рідкоземельних металів в обмін на допомогу США.
Президент України Володимир Зеленський включив до плану перемоги пункт про рідкоземельні ресурси, розраховуючи в цьому питанні на США.
Після цього Зеленський заявив, що Київ відкритий до того, щоб видобувати корисні копалини разом із партнерами.
7 лютого 2025 року Зеленський повідомив, що в межах потенційної угоди з адміністрацією Дональда Трампа Україна і США можуть спільно розробляти корисні копалини на українській території.
Того самого дня президент США Дональд Трамп заявив, що планує провести зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, зокрема для обговорення обміну рідкоземельних мінералів на підтримку США.
11 лютого президент США Дональд Трамп повідомив, що Україна «по суті погодилася» передати США рідкоземельні мінерали як плату за військову допомогу, яку Вашингтон надав Києву.
За інформацією The Washington Post, глава Мінфіну США зажадав, щоб Зеленський негайно підписав угоду про контроль над видобутком рідкісних металів. Як сказав виданню один із людей, знайомий із перебігом обговорень, у президента Зеленського було всього кілька хвилин, щоб ознайомитися з пропозицією США перед зустріччю з Бессентом.
Згідно з пропозицією Трампа, яку відхилив Зеленський, американці претендували на контроль видобутку половини рідкісних мінералів в Україні – зокрема, літію, графіту та урану.
При цьому, у Білому домі заявили, що відмова Зеленського підписати угоду про корисні копалини була «недалекоглядною». А ось інвестбанкір Сергій Фурса назвав запропонований США драфт «дуже дивною угодою» і в деталях розповів, що з ним не так.
Зеленський зробив заяву про ситуацію із запропонованим драфтом.
А ось The Telegraph пише про те, що США хотіли контролювати ресурси України від портів до мінералів і нафти. При цьому експертка з питань енергетики Лана Зеркаль заявила, що ситуація нагадує рекет.
Сам Зеленський заявив, що угоди зі США мають бути підготовлені «дуже виважено».
За інформацією Financial Times, Зеленський «міг припуститися стратегічної помилки», не уточнивши загальної вартості українських ресурсів або інших конкретних деталей, перш ніж обговорювати ідею угоди зі США про рідкоземельні метали.
Радник Дональда Трампа з національної безпеки Майк Волц заявив, що президент США «дуже розчарований» відмовою Володимира Зеленського підписати угоду щодо рідкоземельних металів.
За інформацією Axios, США вже запропонували Україні «поліпшену» угоду щодо рідкоземельних металів. Ба більше, повідомлялося, що Трамп настільки розлютився на Зеленського, що був готовий зупинити військову допомогу.
Радник президента США з нацбезпеки Майк Волц заявив, що Україна повинна «пом’якшити тон» і погодитися на угоду про корисні копалини.
Bloomberg пише про те, що США і Україна активізували переговори щодо угоди з видобутку корисних копалин на тлі візиту Келлога.
А за матеріалами Politico, союзники України в США радять Зеленському погоджуватися на угоду щодо рідкоземельних металів.
