ОгидаМедіа

Відкриваємо світ українських новин

«Прощальні» санкції Байдена спрацювали. Росія готується скорочувати видобуток нафти — ІноЗМІ


Джо Байден (Фото: REUTERS/Evelyn Hockstein)

Як повідомляє U.S.News, «прощальні» санкції адміністрації Джо Байдена, під які потрапили Газпром нафта, Сургутнафтогаз, а також 180 танкерів «тіньового флоту», призвели до того, що в Росії виник надлишок нафти, яку неможливо вивезти за кордон.

Експортні поставки з портів Усть-Луги і Приморська на Балтійському морі, а також з Новоросійська на Чорному морі в січні впали на 17%, а вартість фрахту танкерів для вивезення нафти через тихоокеанський порт Козьміно злетіла в 5 разів. У результаті за місяць санкцій у нафтовиків накопичилося 17 млн нерозпроданих барелів, які дрейфують у танкерах, перетворених на плавучі сховища. До початку літа цей обсяг може зрости до 50 млн барелів, прогнозують аналітики Goldman Sachs.

«Діти цю нафту де-факто нікуди: великих сховищ у Росії практично немає, а ті, що є, потрапили під січневі нальоти дронів. Переробити зайву нафту на НПЗ також складно: через удари БПЛА втрачено 10% потужностей нафтозаводів, зокрема Рязанського, Волгоградського та Астраханського, а їхній ремонт триватиме місяцями», — йдеться в матеріалі з посиланням на джерела Reuters.

За їхніми словами, єдиним виходом для нафтовиків стає скорочення видобутку — воно може розпочатися найближчими місяцями та прискориться, якщо проблеми з танкерами і НПЗ не будуть вирішені. Зараз Росія качає 8,9 млн барелів на добу, виконуючи угоду зі скорочення видобутку ОПЕК+. Порівняно з рекордом 2019 року (11,25 млн барелів на день) нафтовидобуток уже скоротився на 20%.

Як йдеться в матеріалі The Moscow Times, під санкції потрапила п’ята частина флоту, який возив нафту, незважаючи на санкції. Для цих танкерів закрилися деякі порти Індії та Китаю, які вимагають, щоб барелі возили судна, які не включені до «чорних списків». Водночас індійські та китайські НПЗ, які скуповують майже 90% морського експорту російської нафти, спішно шукають альтернативи — у Саудівській Аравії, Іраку та Об’єднаних арабських еміратах.

«Першими „під ніж“ можуть піти арктичні родовища, де Росія видобуває 300 тисяч барелів на добу: вони залишилися без танкерів льодового класу, замінити які неможливо. Кількість суден „тіньового флоту“ під західними обмеженнями перевищила 270. У „чорних списках“, за даними S&P Global, опинилися танкери, які возили половину морського експорту нафти з Росії, або 1,5 млн барелів на день — приблизно 1 млн до Китаю та приблизно 500 тисяч — до Індії», — йдеться в матеріалі.

За оцінками Альфа-банку, через санкції Росія може втратити нафтовий експорт в обсязі до 800 тисяч барелів на день — або кожен третій барель, який танкери вивозять морем із портів. Це позбавить економіку близько $50 млрд експортної виручки щорічно і може призвести до девальвації рубля до рівнів вище 130 за долар.

Раніше повідомлялося, що 10 січня 2025 року США ввели санкції проти найбільших нафтових російських компаній. Таким рішенням США забороняють своїм компаніям надавати нафтосервісні послуги в Росії. Рішення набуде чинності 27 лютого.

Також США ввели санкції проти керівництва російського Росатома.

США очікують, що Росія втрачатиме мільярди доларів на місяць через нові санкції.

За інформацією Reuters, нові американські санкції «серйозно порушать» експорт російської нафти для основних її покупців — Індії та Китаю. Крім того, своєчасність санкцій (лише за кілька днів до інавгурації Дональда Трампа) робить вірогідним те, що майбутній президент США збереже ці обмеження та використає їх як інструмент для перемовин для мирного договору в російсько-українській війні.

Водночас, в адміністрації чинного президента США Джо Байдена заперечують, що нові санкції проти Росії запровадили як «розмінну монету» в переговорах щодо закінчення війни, оскільки наразі немає очікувань, що сторони готові до таких переговорів.