Зміна американської адміністрації додала енергії розмовам про вибори в Україні. УНІАН розбирався, чи справді для свята народного волевиявлення, до якого вже готується український політичний істеблішмент, достатньо просто “перестати стріляти”.
Окрім розмов про зупинку російсько-української війни, нова адміністрація Білого дому натякає, що ракети та дрони, які регулярно літають над головами українців – не перешкода для проведення виборів.
“Більшість демократичних країн проводять вибори під час війни. Я вважаю, що це важливо. Я вважаю, що це добре для демократії”, – зазначив нещодавно спеціальний представник Дональда Трампа з питань України та Росії Кіт Келлог.
З одного боку, він правий. Під час Другої світової у 1944-му американці цілком могли голосувати. А у 1864 році взагалі обрали президентом США Авраама Лінкольна у розпал громадянської війни. Проте варто пам’ятати, що в першому випадку активних бойових дій безпосередньо в США не було, а в другому – Південні штати не голосували.
З іншого боку, проведення виборів в Україні прямо зараз, великою мірою, виглядає як нав’язана історія. Причому, не в інтересах України.
Чужі забаганки
Як зазначає політичний аналітик Володимир Горбач, зміна влади в Україні через вибори може бути забаганкою російського диктатора Володимира Путіна, а для Трампа – можливістю виконати свої передвиборчі обіцянки зупинити війну.
“Схоже на те, що у такий спосіб адміністрація Трампа хотіла б досягнути зміни влади в Україні, щоб Трампу було легше укласти якусь оборудку (deal) з Путіним (йдеться не про deal (угоду) Зеленського з Путіним за посередництва Трампа, а саме про deal (угоду) Трампа з Путіним за відсутності Зеленського). Водночас Путіну в Україні потрібен хтось, хто погодиться на його умови і підпише капітуляцію. Заради цього він навіть може піти на тимчасове перемир’я для скасування режиму воєнного стану й проведення виборів в Україні… Але я б не перебільшував реалістичності здійснення такого плану. Трамп генерує постійний потік божевільних ідей і пропозицій, щоб утримувати нашу увагу на його персоні. Deal про Україну – одна з таких довгограючих тем”, – розповідає експерт.
Дійсно, в Кремлі вкотре дістали з рукава стару тему “нелегітимності” української влади майже одразу, як в США на президентських виборах переміг Трамп. Однак, за словами голови правління громадської мережі “Опора” Ольги Айвазовської, не переобрання українського парламенту чи президента не має жодного значення для “визнання легітимності” з боку Росії. Адже усі такі заяви є лише засобом тиску, причому ці важелі випробувані ще з 2014 року.
“Росія цинічно заявляє про необхідність виборів в Україні. Але саме Росія – держава, що не мала чесних та вільних виборів, опозиції, свободи слова, строкатого та вільного неурядового сектору, як мінімум, вже років п’ятнадцять. І саме через дії Росії у нас не відбувається виборчий процес з 2022 року”, – нагадує Айвазовська.
Чого насправді воліють досягти у РФ? Зупинити теперішню активність Сил оборони України та, в ідеалі, отримати в українській владі своїх людей. А якщо не вийде – продовжувати качати тему “нелегітимності”.
“Росія очікує, коли в Україні розпочнеться виборчий процес, щоб максимально втрутитись та використати його на свою користь, з метою доведення нас до грузинського сценарію, або зриву легітимності результатів. Адже якщо вибори будуть розпочаті без гарантій завершення та прозорої системи встановлення результатів, або з максимально низькою явкою через теракти, чи обстріли на дільницях (можна не використовувати балістику, а вчинити те, що вони роблять зараз з ТЦК), то в Україні буде слабко легітимна влада”, – зазначає експертка.
Базова умова – безпека
Насправді не можна сказати, що Україні вибори не потрібні і їх не хоче геть ніхто. Час від часу в інформаційному просторі з’являються опитування громадської думки і щодо ймовірних кандидатур на посаду президента, і щодо рейтингів основних політичних сил у разі проведення парламентської виборчої кампанії. В регіонах вже ожили деякі партійні штаби. Йде “промацування” електорального поля… Але найголовніше від України якраз мало залежить: чи забезпечить РФ режим припинення вогню? Навіть якщо уявити, що Росія погодилася припинити вогонь на час гіпотетичної президентської та парламентської виборчих кампаній в Україні, чи варто нагадувати, що головною ціллю Москви була заявлена “вся Україна”?
Тобто, критично необхідним пунктом для проведення будь-якої виборчої кампанії залишаються гарантії безпеки. І це мають бути дієві гарантії, а не черговий “меморандум” лише на папері. Адже домовленості в Будапешті і добровільна відмова України від ядерної зброї не стали гарантією ненападу з боку ядерної держави. А “угоди”, підписані свого часу в Мінську, не захистили українських воїнів від російської підступності в Іловайську та Дебальцевому. Врешті, вони лише стали прелюдією для повномасштабного вторгнення РФ в Україну у 2022-му.
На думку керівника Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталія Кулика, що одним з елементів гарантій безпеки для України (для проведення виборів) може бути наявність тривалої стабілізаційної місії за участі країн-партнерів. При цьому має продовжуватись і військова допомога: “Потрібне не згортання армії, не зменшення інтенсивності бойових дій, а, навпаки, надання необхідного обсягу військової допомоги, аби мати гарантований пакет для відбиття агресії, якщо раптом така відновиться”.
Вибори перехідного часу
На жаль, навіть з найкращими безпековими гарантіями, наламати дров на виборах можна й через законодавчі “міни”. Колишній заступник голови Центрвиборчкому Андрій Магера вважає, що самого припинення вогню не досить для проведення по-справжньому вільного голосування.
“Принцип загальних виборів передбачає можливість для всіх виборців забезпечити право голосу, в тому числі для переселенців і біженців. Принцип вільних виборів передбачає два важливих елементи: можливість для виборця вільно сформувати свою політичну волю; можливість для виборця вільно реалізувати свою політичну волю. Без примусу, обману, підкупу і так далі”, – пояснив експерт.
Українське виборче законодавство писалося під реалії мирного часу і, якщо залишати все, як є, то мільйони українців не матимуть можливості проголосувати. І річ не лише в тому, що дипломатичні установи України за кордоном, ймовірно, будуть перевантажені. І не лише в тому, що чимало виборчих дільниць під час вторгнення росіян були знищені.
“День голосування і підрахунку голосів відповідно до закону має бути безперервним процесом. А якщо щось відбувається в приміщенні для голосування, то що тоді буде з членами комісій і бюлетенями? Хто і куди має йти? Хто і що має робити з виборчою документацією? Це все має бути частиною закону про перехідні перші повоєнні вибори”, – вважає Ольга Айвазовська.
Робоча група в парламенті вже працює над новими правилами гри для повоєнних виборів. Зокрема, розв’язувати проблему пропонується шляхом відкриття додаткових виборчих дільниць, голосування поштою, або ж банальним збільшенням кількості днів для волевиявлення.
А от тема онлайн-голосування може не знайти підтримки у Верховній Раді, адже навіть визначення переможця нацвідбору на пісенний конкурс “Євробачення” у застосунку “Дія” вже продемонструвало, що сервери не витримують кількість запитів (а їх значно менше, ніж у разі проведення президентських чи парламентських виборів).
У будь-якому разі, коли відповідний проєкт закону буде оприлюднений, варто чекати гарячих дискусій майже по кожній його нормі – адже далеко не кожний громадянин зможе балотуватися чи проголосувати. А це вже – дискримінація…
***
Станом на зараз деякі мрійники вважають, що потенційні вибори (одночасно парламентські та президентські) в Україні можливі чи не восени 2025 року. Але навіть Кіт Келлог вже змінив радикальну риторику на більш м’яку: “Україна не може проводити вибори до завершення бойових дій”. А це значною мірою залежатиме від остаточного формату мирного плану Трампа та здатності втілити його у життя.
Ярослав Конощук
