Зазначається, що Естонія налаштована вкрай рішуче.
Естонія може заблокувати 18-ий пакет санкцій Європейського союзу щодо Росії. Таллінн вимагає, щоб у документі залишилося зниження граничних цін на російську нафту.
“Ми займаємо дуже чітку позицію, що зниження ціни на нафту має бути включено до цього пакета. У нас дуже тверда позиція з цього питання”, – цитує міністра закордонних справ країни Маргуса Цахкна видання ERR.
Він додав, що встановлення нижчої ціни буде найсильнішою частиною нового пакета санкцій. За його словами, зниження ціни з нинішніх 60 доларів за барель до 45 було включено в початковий проєкт Європейської комісії.
Зазначається, що це обмеження хочуть виключити країни Середземномор’я з великим судноплавним сектором, насамперед Мальта. Варто зазначити, що рішення, ухвалювані в галузі зовнішньої політики Євросоюзу, вимагають згоди всіх держав-членів.
Цахкна наголосив, що позиція Естонії полягає в ухваленні запропонованого Єврокомісією пакету санкцій у його первісному вигляді, і що вона просто проти бажання деяких країн послабити його шляхом виключення нової “стелі цін”. Він сподівається, що позицію Талліна підтримають і великі країни ЄС.
Глава МЗС Естонії нагадав, що чинна цінова стеля в 60 доларів діє вже два роки і не була знижена, оскільки великі західні країни не підтримали такий крок. Однак тепер з’явилися ознаки того, що країни G7 готові опустити ціну на російську нафту. Крім того, останніми днями зі США надійшли сигнали про готовність чинити тиск на Росію за допомогою нових обмежень, зазначив Цахкна і додав, що якщо пакет заходів, розроблений за ініціативою сенаторів Ліндсі Грем і Річарда Блюменталя, і новий пакет санкцій Євросоюзу набудуть чинності одночасно, то це може чинити серйозний тиск на Москву.
Санкції Євросоюзу проти Росії
Запропонований Єврокомісією 18-й пакет санкцій ЄС проти Росії, крім зниження регульованої ціни на російську нафту, передбачає заборону членам блоку використовувати російську енергетичну інфраструктуру і збільшення переліку підсанкційних банків.
Проти його ухвалення спочатку виступили Угорщина і Словаччина. За словами міністра закордонних справ Угорщини Петера Сійярто, таке рішення було ухвалено у відповідь на плани ЄС поетапно відмовитися від імпорту російських енергоносіїв.
На початку липня Словаччина заблокувала ухвалення нового санкційного пакету ЄС, бо переговори з представниками Комісії не усунули “фундаментальні занепокоєння і застереження” щодо енергетичних ризиків країни.
Водночас, за даними журналіста Рікарда Юзвяка, ЄС врахував енергетичні побажання Словаччини, що підвищує шанси на схвалення нового санкційного пакета.
