Крістіна Дорош, старша віцепрезидентка, регіональна менеджерка Visa в регіоні Південно-Східної Європи, Центральної Азії та Кавказу, розповіла, як ставиться до популярності необанків, чим привабливі нові формати платіжних систем, яким є рівень цифровізації України порівняно з іншими країнами кластера, який вона представляє, та наскільки безпечні сьогодні платежі в інтернеті
Visa з перших днів повномасштабного вторгнення Росії проявила себе надійним партнером як українських фінустанов, так і держави загалом. Після стабілізації фінансової системи країни у фокусі опинився розвиток інноваційних платіжних технологій, які допомагають як споживачам, так і бізнесу безпечно та зручно працювати онлайн.
— Які глобальні тренди фінтеху сьогодні найбільше впливають на банківський сектор у Східній Європі?
— За останні п’ять років у платіжній сфері відбулося більше змін, ніж за попередні 50. Очікувано, напевно, що один з основних трендів — це проникнення генеративного штучного інтелекту. Взагалі компанія Visa використовує штучний інтелект близько 30 років у своїх системах безпеки. Але зараз активно розвивається саме генеративний ШІ.
— Поясніть, будь ласка, у чому відмінність.
— ШІ — це загальне поняття, під яким досі розуміли технології машинного навчання, коли ми навчаємо систему згідно із заздалегідь заданими правилами. Генеративний ШІ побудований на великих мовних моделях. Тобто система, аналізуючи величезну кількість слів, розбиваючи слова на частини, виявляючи найчастіші закономірності з’єднання літер і складів, обирає найімовірнішу побудову фраз.
Застосування генеративного штучного інтелекту дозволяє нам вибудовувати дуже ефективні моделі запобігання шахрайству. Системи, що обробляють величезну кількість даних, здатні запобігати транзакціям, які можуть розглядатися як шахрайські.
Другий напрям використання ШІ, який також активно розвивається, — це вдосконалення користувацького досвіду. ШІ може пропонувати користувачеві той банківський продукт, який, з огляду на весь його попередній життєвий і фінансовий досвід, буде йому найцікавішим. Аналізується все, навіть, наприклад, уподобання в Інстаграмі.
Наступним після ШІ помітним трендом є акцент на ідентифікацію, з фокусом на біометрію. Це теж зрозуміло. З розвитком технологій з’являється дедалі більше охочих отримати доступ до чужого рахунку, й у них дедалі більше інструментів. Ми мінімізуємо паролі, PIN-коди, смс-повідомлення тощо, щоб використовувати біометричну ідентифікацію.
Треба зазначити, що з появою генеративного ШІ ми шукаємо нові способи ідентифікації. На темному боці люди використовують штучний інтелект у шахрайських цілях, він дозволяє створювати дипфейки, імітувати відеозображення та голос. Але на світлому боці стоять служби безпеки компаній, які розробляють способи запобігання шахрайству.
— Як компанія Visa адаптується до зростання конкуренції з боку необанків? Наприклад, в Україні великий необанк mono, в Європі — Revolut, і в українців багато карток цих банків.
— Я б не говорила про конкуренцію з необанками. Необанк, або цифровий банк, — це по суті звичайний банк, який просто існує в іншій формі, він не має відділень. Необанки для нас — такі самі партнери, як і класичні. Немає жодних протиріч, ми чудово співпрацюємо. Часто цифрові банки являють собою невеликі компанії-фінтехи, які хочуть розвиватися. І це дуже круто, вони створюють конкуренцію класичним банкам, змушуючи їх рухатися швидше. Ми як компанія Visa можемо допомагати їм масштабуватися, надаючи доступ до технологій, до різних API-сервісів.
Конкуренція — це прекрасно, для споживача немає нічого кращого. Вона означає розвиток, зниження вартості, поліпшення якості послуг тощо. Поки що ми все ще конкуруємо з готівкою в усьому світі. Її маса залишається досить великою. Але ми успішно впроваджуємо цифрові платежі, зокрема в Україні.
— Платіжні технології не стоять на місці. Є миттєві платежі, є account to account, вбудовані фінанси… Як ці нові технології трансформують фінансовий сектор і як вони розвиваються в Україні?
— Це дійсно дуже актуальні теми. Ми раді бачити, як розвиваються платіжні технології, як індустрія активно рухається вперед. Ті формати, про які ви згадали, дозволяють нам переміщати гроші швидко і зручно. Йдеться саме про переміщення грошей, а не про платежі та перекази. Раніше єдиною формою платежу була купывля. Сьогодні є десятки різних напрямів. Тому ми говоримо про переказ грошей з точки А в точку Б, з найрізноманітніших причин. І переказ від фізичної особи фізичній, і від юридичної особи юридичній тощо.
Усі ці нові формати розвиваються, зокрема, в Україні. Національний банк активно працює над упровадженням системи миттєвих платежів, і це чудово. У кожного формату є своє застосування, use case, де саме цей формат буде зручний. І знову ж таки, це створює конкуренцію.
Це порівняно молоді форми платежів, у них свої «дитячі» проблеми зростання. Серед них і загроза шахрайства, і не завжди є технічна й технологічна доступність, і не найбільший досвід. Ми зі свого боку активно розвиваємо партнерство з операторами таких платежів, надаючи наші рішення, які розробляємо не тільки для карткових проєктів, а й, наприклад, для account to account. Ми готові допомагати операторам нових форматів збільшувати безпеку і зручність.
Це реалізація нашої стратегії. Минули ті часи, коли Visa була картковою компанією. Ми технологічна платіжна компанія, яка по суті є network of networks, мережею мереж. Зараз ми є об’єднувальною ланкою між картковими мережами, мережами миттєвих платежів, платежів account to account, транскордонних платежів, тощо.
— Тобто ваше завдання — максимально спростити перетікання грошей, і щоб це було безпечно?
— Так, саме так!
— Як Visa сприяє фінансовій стабільності України після повномасштабного вторгнення?
— Visa завжди була і залишається партнером України, а особливо в ці важкі часи. Можемо підтвердити свою прихильність подальшому розвитку платіжних напрямів, там, де ми можемо допомогти. На початку повномасштабної війни критичною була операційна стабільність. Ми підключили кризовий менеджмент і діяли негайно і швидко, впроваджуючи заходи безпеки наших співробітників, безперебійності роботи наших систем і підтримку партнерів. Тоді ми підключили ПриватБанк до хмарного рішення за півтора місяця. Такого ніде у світі не було!
Сьогодні ми робимо акцент на кількох напрямах. По-перше, я б відзначила потужне партнерство з держорганами, яке допомагає нам просувати великі програми. Це партнерство з Національним банком України, меморандум із колегами, який допомагає нам оцифровувати малий бізнес, просувати системи безпеки тощо, партнерство з Мінцифри за проєктами Дія і Відважна (підтримка жіночого бізнесу), партнерство з Мінекономіки — наша інфраструктурна участь у програмі Національного кешбеку.
Паралельно ми працюємо з нашими банками-партнерами над впровадженням рішень, які дозволяють платіжній індустрії України залишатися стійкою та ставати дедалі більш інноваційною, просунутою.
По-друге, це цифровізація малого та середнього бізнесу, який особливо вразливий у складні часи. Це допомога, яку ми можемо надавати у вигляді нових рішень і технологій, щоб підприємці могли розвиватися, а також наставництво та освітня підтримка, як у випадку з програмою жіночого лідерства Відважна або Бізнес-Трамплін. Ми провели два сезони візійного акселератора Відважна і зараз спільно з Мінцифри готуємо третій.
— Як ви оцінюєте рівень цифровізації України порівняно з іншими країнами кластера, який ви очолюєте?
— Про це можна говорити з особливою гордістю. Наш кластер охоплює 17 країн, у кожної — свої особливості, свої сильні сторони. Але я дуже рада відзначити, що Україна — номер 1 з точки зору розвитку цифрових платежів.
— Як різниться рівень проникнення карток у країнах, з якими ви працюєте? Яке місце в цьому спектрі посідає Україна?
— Ми говоримо не тільки про пластикові картки, а взагалі про проникнення платежів, тому що картка у людини може бути цифровою, наприклад. Цей рівень дуже високий. Зростає кількість активних карток. В Україні станом на 2024 рік приблизно
52 млн активних карток зі 139 млн загальної кількості. Зростання щодо 2023 року становило 13 %.
За індексом цифрового розвитку, який наводить ООН, Україна перебуває на 30‑му місці зі 192 країн. Це дуже високий показник. Якщо взяти рівень можливості використання держпослуг громадянами, тут в України перше місце у світі. Це залучення забезпечує Дія і все, що з нею пов’язано. Також Україна третя у світі за проникненням токенізованих платежів. Кожна друга транзакція в країні токенізована.
Я дуже рада, що в Україні Visa є надійним партнером усіх банків, фінтехів, торгово-сервісних підприємств, а також держави.
Ми дуже активно розвиваємося. Visa — глобальний лідер платіжних технологій, що працює у 200 країнах і регіонах планети. У нас 14.500 учасників системи, банків і необанків. Близько 130 млн точок приймання карток до оплати. Навіть не буду називати кількість оброблюваних платежів на рік, вона неймовірно велика. Скажу так: кожну секунду ми обробляємо 65 тис. операцій.
— Чи є плани подальших інвестицій Visa в Україну? Які сфери для вас пріоритетні?
— Ми збільшуємо наші інвестиції в Україну. Наш київський хаб, українська команда працює звідси на всі країни регіону і ми розширюємо команду.
Зараз ми фокусуємося на розвитку електронної комерції. Тут нам ще є куди зростати з точки зору зручності та доступності. Усім знайома покупка в е-комерс. Часто необхідно ввести 16 цифр карткового рахунку, термін дії картки тощо. Це вимагає трохи часу і уважності.
Ми зараз активно працюємо над масштабуванням технології Visa Click to Pay, яка спрощує цю процедуру для споживача. Картка один раз прив’язується до номера телефону, користувач один раз вводить усю необхідну інформацію. А наступного разу, коли ви робитимете покупку на сайті торговельно-сервісного підприємства, що є учасником системи, ви вводите номер телефону, і, без переходу на іншу сторінку, на сайті продавця бачите список усіх ваших карток. Клікаєте на потрібну — і платіж відбувається. Наприклад, уже зараз на сайті ГЕРЦ комуналку можна оплатити саме так. У нас зараз пілотний проєкт із банком Восток, який першим дозволяє додавати картки Visa в цей сервіс.
До технології Click to Pay ми додаємо Visa Payment Passkey, який базується на сучасних стандартах автентифікації Fast Identity Online (FIDOTM). Умовно кажучи, автентифікацію, яка є в телефоні, ми переносимо в онлайн. І під час здійснення другої і кожної наступної покупки в інтернеті відбуватиметься автентифікація вже в е-комерс, більше нічого підтверджувати не потрібно.
Крім цього, ми продовжуємо активно працювати над розвитком Tap to Phone. Тепер в Україні ця технологія доступна як на Android, так і на iOS, що дало сильний поштовх її розвитку. Це дозволяє нам оцифровувати платежі, які раніше оцифровані були слабо. Малі та середні підприємства, мікробізнеси, сервіси доставки тощо. Сервіси, пов’язані з професійними учасниками ринку, такі як нотаріуси, косметичні клініки, — можна довго перераховувати.
— Які у вас є або плануються новації в захисті користувачів, у cybersecurity?
— Кібербезпека завжди була основою, наріжним каменем усього того, що ми робимо. Це найголовніший фактор. Зручність — це важливо, але безпека важливіша.
Робота в цій сфері відбувається постійно, і ми продовжуватимемо в неї інвестувати. Серед нових рішень, які ми зараз пропонуємо нашим партнерам, наведу пару прикладів — це посилені Visa Advanced Authorization, Visa Risk Manager. Ці рішення дозволяють банкам підключати не тільки картки Visa, а й інших платіжних систем, щоб мати єдину систему, яка аналізує весь обсяг. Також відзначу нове рішення Visa Protect, яке ми розробили для account to account. Є й інші, їх дуже багато.
— В яких напрямках Visa співпрацює з держструктурами? Ви згадали Мінцифри, Національний банк, Мінекономіки, Дія Бізнес. А над чим працюєте зараз?
— Так, у нас дуже потужне партнерство практично з усіма державними стейкхолдерами, які працюють у сфері платежів. І я ще б відзначила нашу участь в проєкті «Безбар’єрність» під егідою Першої леді України, в межах якої ми разом з «Ощадбанком» і «Приватбанком» працюємо над створенням реабілітаційних модулів для ветеранів і цивільних людей, які постраждали від війни. Ми їх відкрили вже п’ять. І це дуже важлива та ефективна ініціатива, бо вона включає не лише фізичну реабілітацію, а й психологічну допомогу та багато іншого.
Також спільно з Мінцифрою ми працюємо над жіночим бізнес-акселератором “Відважна“, до якого долучені українські жінки-підприємиці. Буквально вчора зустрічались з Михайлом Федоровим і говорили, що будемо продовжувати цей проєкт.
Минулого року участь у ньому взяли близько 4000 учасниць, 40 із них пройшли до фіналу і отримали гранти та премії в різних категоріях. Призовий фонд тоді становив близько 5 000 000 гривень.
А ще я б відзначила проєкт з Мінцифрою, аналогів якому в світі немає — СDТО (campus chief digital transformation officer). Це навчальна програма, яку за нашої підтримки створили в Мінцифрі, і в межах якої проходить навчання працівників публічного сектору, тобто чиновників. І це також важливий сегмент. Бо бізнес інвестує в навчання своїх людей і вже має багато спеціалістів, у яких уже є ця цифрова експертиза. А з держсектором, з публічним сектором, складніше, хоча дуже важливо, щоб він розвивався в тому ж темпі.
— А чому саме їх вчать?
— Там створений обширний колоквіум, до якого увійшло багато різних тем: від основ технічної грамотності, яку викладають спеціалісти з Big Tech, до лідерських навичок і вмінь вести за собою людей. А ще окрема увага приділяється цифровим змінам: як їх впроваджувати, як ними керувати.
— А як Visa підтримує малий бізнес в Україні?
— Один із бар’єрів розвитку малого бізнесу, на наш погляд, є обмеження у використанні платежів. Чому? По-перше, якщо бізнес користується готівкою, він може стикнутись зі складнощами з кредитною історією. Якщо у компанії чи підприємця немає банківських оборотів, на основі яких банк може будувати кредитну історію — вони не отримують кредит. Ці обмеження ведуть до обмеження розвитку. По-друге, відсутність налаштованих цифрових платежів веде до обмеження продажів. Тобто, якщо підприємство не приймає цифрові платежі, воно втрачає багато клієнтів і можливість виходити на закордонні ринки.
Саме тому ми працюємо з банками, щоб мати можливість пропонувати бізнесу рішення всіх тих проблем, що я озвучила. Це такі технології як Visa Tap to Phone, Visa Direct, а ще можливість перераховувати гроші з рахунку на рахунок як всередині країни, так і за кордон. І все це створює малому бізнесу додаткові величезні можливості розвитку.
Сьогодні я прийшла в піджаку від Христини Попкової. Це українська дизайнерка. Я дуже люблю українських дизайнерів. Тож цей піджак я купила під час відрядження до Вірменії. Була чорна п’ятниця, були знижки і я побачила його в Instagram. Я купила онлайн, а доставку замовила в Молдову, бо потім їхала додому, до батьків. Таким чином я роблю і свій особистий внесок в підтримку локальних підприємств.
— Які якості допомагають стати топменеджером глобальної компанії?
— Перш за все, це професійність і експертиза. Не можна бути успішним в жодній сфері, якщо ти не знаєш своєї справи. Без цього немає про що говорити. А потім вже решта факторів, які нашаровуються. Мені здається, це певна доля здорової впертості, яку ще можна назвати наполегливістю, вірою в те, що ти робиш. І, звісно, здатність йти далі, незважаючи на помилки. Бо помилок багато. Вони є. Вони повинні бути. На них ти вчишся. І раніше я сприймала це, як фразу-кліше, а потім прочитала кілька наукових робіт з цієї теми і зрозуміла їхню необхідність.
— Можливо, дасте кілька рекомендацій для молодих професіоналів, які розвиваються або хочуть розвиватися в секторі фінтеху. Що б ви їм порадили для кар’єрного зростання?
— Фінтех зараз, на наш погляд, переживає важливий етап свого розвитку. Це еволюція. Але зараз одна з головних задач — знайти фінансування, знайти можливість довести ідею до рівня бізнесу. Тобто знайти інвесторів, які готові вкладати в твою справу.
Раніше інвестори були готові вкладати навіть в ідею. Бо це було дуже нове для фінтеху, вони тільки з’являлися. Інвестори вірили, що якщо є ідея, вона з великою ймовірністю переросте в бізнес.
Зараз, коли ми пройшли цей дитячий етап розвитку фінтеху, інвестори розуміють, що далеко не кожна ідея стане бізнесом. Тому зараз дуже важливо, крім того, щоб мати ідею, розуміти два основні фактори для фінтехів.
Перше — це можливості масштабування. Бо серйозний, реальний бізнес реалізується тільки на масштабуванні. І друге — це можливість монетизації, комерціалізації. Тому що ідея, яка не приносить дохід, може бути класною, але бізнесом вона ніколи не стане.
— Куди зараз рухається індустрія платіжних систем? Якою наступною може стати зміна для простих користувачів?
— Напевно, найбільший вплив на розвиток платежів найближчим часом матиме генеративний штучний інтелект. Ми бачимо стрімкий розвиток напрямку agentic commerce, тобто торгівля, яку будуть вести агенти, цифрові помічники.
Наприклад, Gemini від Google вже оголосив про запуск так званих агентів. Тобто ви відкриваєте свого помічника, можете навіть дати йому ім’я, щоб зручніше було спілкуватися, і ця модель аналізує все, що знає про вас з усіх джерел, а тоді починає виконувати ваші доручення. Зокрема, він вам каже, що сьогодні п’ятниця, а зазвичай по п’ятницях ви робите закупи в супермаркеті. І тут же запитує: «Тобі купити як завжди чи щось змінити?» І тут же генерує список того, що ви купуєте зазвичай, а ви вже редагуєте: що треба, а що ні. Далі ваш цифровий агент сам іде на сайт магазину і робить замовлення. І для цього технології вже є. Але поки найбільша складність з платежами. Тож наступним етапом, на наш погляд, стане такий елемент, коли ці цифрові агенти стануть токен-реквесторами, як в телефоні. Тобто ми зможемо оцифрувати карту, її токен буде зберігатися в цьому агенті, і тоді він може здійснювати покупки.
— А це Visa пропонує таку послугу чи індустрія загалом?
— Вся ця діяльність ґрунтується на моделях штучного інтелекту. Visa бере активну участь у ролі інтегратора платіжних технологій. Упевнена, що це наше майбутнє буквально через півтора-два роки.
