Політичний курс Угорщини дедалі частіше розглядається в Європі не лише як внутрішня справа окремої держави, а як фактор, що впливає на стратегічну єдність усього континенту. Прем’єр-міністр Віктор Орбан протягом більш ніж десятиліття вибудовував модель влади, яка дедалі більше віддаляється від політичних стандартів Європейського Союзу і водночас демонструє послідовне зближення з Росією. На тлі війни РФ з Україною ця політика перетворила Угорщину на одну з найбільш суперечливих держав Європи.
Хоча на початку своєї кар’єри Орбан позиціонував себе як прозахідний політик і прихильник інтеграції з НАТО, після повернення до влади у 2010 році його курс суттєво змінився. У країні сформувалася політична система з високим рівнем концентрації влади навколо правлячої партії Fidesz, а зовнішня політика Будапешта дедалі частіше вступає у конфлікт із рішеннями Брюсселя.
Особливо це проявляється у ставленні до Росії, яка вторглася в Україну: угорський уряд зберігає тісну енергетичну співпрацю з Москвою і регулярно затримує або намагається послабити санкційні рішення ЄС.
Останні розслідування журналістів та заяви європейських служб безпеки свідчать, що російський вплив на угорську політику може бути значно глибшим, ніж вважалося раніше. Так, за даними проєкту VSquare, Володимир Путін доручив організувати операцію втручання у парламентські вибори в Угорщині, щоб забезпечити перемогу чинного прем’єра. Куратором цієї операції, за інформацією розслідувачів, став перший заступник керівника адміністрації президента РФ Сергій Кирієнко, якого вважають одним із головних архітекторів російських інформаційних операцій за кордоном.
За інформацією журналістів, Кремль сформував групу політтехнологів та спеціалістів із інформаційного впливу, яких направили до Угорщини. Частина з них розміщуватиметься у посольстві Росії у Будапешті, де вони отримали дипломатичний статус і відповідний імунітет. Повідомляється, що щонайменше троє експертів із маніпуляцій у соціальних мережах уже прибули до Угорщини з дипломатичними паспортами. Такий статус дозволяє їм працювати практично без ризику кримінального переслідування і значно ускладнює можливість їхнього видворення.
Варто розуміти, що йдеться не лише про технічну підтримку кампанії, а про повноцінну інформаційну операцію. Досвід подібних операцій Кремль вже застосовував під час президентських виборів у Молдові у 2024 році, коли для формування потрібного Кремлю інформаційного середовища використовувалися мережі купівлі голосів, троль-ферми, координовані кампанії у соціальних мережах та місцеві політичні активісти. Саме цю модель, за даними розслідування, зараз намагаються відтворити і в Угорщині.
Особливе занепокоєння викликає інформація про контакти між російськими кураторами та організаторами виборчої кампанії партії Fidesz.
Якщо ці дані підтвердяться, це означатиме, що російські політичні технологи працюють не просто у сприятливому середовищі, а фактично отримали доступ до політичної інфраструктури правлячої сили. У такому випадку мова може йти про безпрецедентний випадок, коли уряд держави-члена ЄС допускає участь іноземних структур впливу у власному виборчому процесі.
Про це відкрито заявила і угорська опозиція. Лідер партії “Тиса” Петер Мадяр звинуватив Орбана у тому, що він фактично допустив прибуття представників російської військової розвідки до Будапешта. За його словами, агенти, пов’язані з російськими спецслужбами, прибули до країни кілька тижнів тому з конкретним завданням – вплинути на результати парламентських виборів. Мадяр назвав цю ситуацію безпрецедентною і закликав негайно вислати російських агентів, які діють під дипломатичним прикриттям.
Особливо показовим є те, що одночасно з появою інформації про російську операцію Орбан активно просуває тезу про нібито втручання України у внутрішню політику Угорщини. На думку багатьох аналітиків, така риторика створює ідеальне інформаційне прикриття для російських дезінформаційних кампаній. Адже кремлівські інформаційні операції працюють найбільш ефективно саме тоді, коли офіційний політичний дискурс країни вже містить подібні наративи. У цьому сенсі антиукраїнська риторика угорського уряду не просто збігається з кремлівськими меседжами, а підсилює ефект від російських інформаційних операцій.
Для Європейського Союзу можливе переобрання Орбана означатиме значно більше, ніж просто збереження ще одного євроскептичного уряду. Йдеться про ситуацію, коли держава-член ЄС може фактично перетворитися на постійний канал впливу Москви на європейську політику.
Адже через механізм консенсусу одна країна здатна блокувати або затягувати стратегічні рішення – від санкцій до програм військової та фінансової допомоги Україні. І Орбан уже неодноразово використовував цю можливість, перетворюючи переговори у Брюсселі на інструмент політичного шантажу.
Якщо ця модель збережеться, Європейський Союз ризикує отримати всередині власної політичної системи уряд, який системно працює проти ключових стратегічних рішень Союзу. У такому випадку Кремль фактично отримує важіль впливу на політику Європи без необхідності прямого дипломатичного чи військового тиску. І це не про політичні суперечки всередині ЄС, а про структурну проблему безпеки, коли один із членів Союзу може блокувати колективну відповідь на агресивну політику Росії.
Саме тому результати угорських виборів сьогодні розглядаються у Європі не як локальна політична подія, а як один із ключових тестів на здатність ЄС захищати власну політичну систему від зовнішнього впливу. Якщо Орбан збереже владу за умов активної участі російських політтехнологів та інформаційних операцій, це стане небезпечним сигналом для всієї Європи: Кремль може ефективно впливати на політику ЄС не лише через пропаганду чи економічний тиск, а й через внутрішні політичні механізми самого Союзу.
за посиланням
