Наразі на горизонті не видно факторів, які призведуть до закінчення війни в поточному році.
Після чотирьох років активних бойових дій війна в Україні зайшла у класичний глухий кут, де жодна зі сторін не може здобути рішучої перемоги. Щоб завершити конфлікт, потрібен або прорив у доктрині чи технологіях, або політичний колапс однієї зі сторін. Про це у своєму блозі пише відставний генерал австралійської армії, військовий оглядач Мік Раян.
Роблячи огляд подій на фронті та на дипломатичній арені за останній тиждень, аналітик констатує, що стратегічних змін, як і раніше, ніде не видно.
“Російські війська продовжують свої методичні операції на землі в Україні, у небі над лінією фронту та українськими містами, а також у свідомості західних політиків та цивільних осіб. Тим часом у Женеві дискусія щодо політичних та військових аспектів війни та досягнення життєздатного та тривалого миру продовжує демонструвати незначний прогрес”, – йдеться у дописі.
Дипломатичний глухий кут
Раян зауважує, що увесь “прогрес” на мирних переговорах, про який торочать американці, стосується спільного бачення того, як треба моніторити дотримання сторонами режиму припинення вогню. Однак цей моніторинг знадобиться лише після того, як режим припинення вогню настане. А для цього потрібна згода сторін у політичному блоці питань, де Київ і Москва мають взаємовиключні позиції: РФ вимагає здати Донбас, Україна відмовляється – і тут прогресу не видно.
Австралійський аналітик згоден з оцінкою, що небажання Путіна йти на компроміси в переговорах є результатом “його переконання, що російська економіка може продовжувати підтримувати затяжну війну”. Однак Раян має сумніви, що це переконання є правильним.
“Економічний тиск зростає, незважаючи на поверхневу стабільність. Однак одні лише економічні заходи (санкції – УНІАН) не змінять стратегічні розрахунки Путіна щодо війни в Україні”, – пише аналітик.
Фронт і тил
Раян переконаний, що Путін сподівається зламати дух українського суспільства постійними ударами по енергетиці. Однак сам аналітик не вірить, що цей розрахунок агресора справдиться.
“Розрив між російською стратегією та продемонстрованою українською стійкістю знову свідчить про те, що прийняття рішень Путіним залишається принципово відірваним від реальності”, – пише генерал.
Раян також аналізує українську контратаку на Запоріжжі. Попри те, що йдеться, ймовірно, про найбільше відвоювання територій Силами оборони з 2023 року (у лютому українські війська звільнили майже 300 квадратних кілометрів), це навряд чи змінить загальну траєкторію війни, переконаний він.
“Українські війська демонструють чудову тактичну майстерність та здатність використовувати вразливості Росії, коли виникають можливості. Але наразі їм не вистачає кількості штурмових формувань для тривалих наступальних операцій на широких територіях”, – пише оглядач.
Довготривалий прогноз
Зважаючи на наближення четвертої річниці повномасштабного вторгнення РФ в Україну, Мік Раян прогнозує, що війна триватиме “до весни 2026 року і, дуже ймовірно, й після цього”.
Загалом Раян описує ситуацію як глухий кут, подібний до тих, що “ми бачили в попередніх війнах”. І посилаючись на цей історичний досвід, він бачить лише три способи вийти з нього:
- значне покращення оперативної доктрини і організації військ, або технологічний прорив однієї зі сторін;
- крах політичної волі однієї зі сторін, спричинений невдачами на полі бою, широким народним невдоволенням або масованим тиском з боку союзників;
- поєднання перших двох факторів.
“Якщо не враховувати ці фактори, 2026 рік, ймовірно, стане свідком ще більших боїв, ще більших руйнувань та ще більшого кровопролиття”, – резюмує аналітик.
Війна в Україні: стратегічна ситуація
Як писав УНІАН, головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський не згоден із тезою, що російсько-українська війна зайшла в глухий кут. Він нагадує, що не лише Росія проводить наступальні операції, але також Україна, внаслідок чого території переходять з рук у руки.
Також він зауважує, що з кінця минулого року Росія почала втрачат більше солдатів, ніж встигає вербувати. Потенційно це може стати переломним моментом.
