Черговий “раунд” переговорів про мир зайшов у глухий кут. Камінь спотикання: алгоритм “вибори – потім мир”, або ж алгоритм “зупинка бойових дій – потім вибори”. УНІАН розбирався, чому вибори під час війни без чітких гарантій неможливі.
Президент США Дональд Трамп знову озвучив кремлівську методичку. Цього разу про “вибори – потім мир”.
“Вони використовують війну, щоб не проводити вибори, але я думаю, що український народ мав би мати такий вибір. І, можливо, Зеленський переміг би. Я не знаю, хто б переміг. Але у них давно не було виборів. Знаєте, вони говорять про демократію, але доходить до того, що це вже не демократія”, – висловився Трамп.
В таких заявах американського президента є кілька розбіжностей з реальністю. По-перше, Трамп говорить виключно про “вибори президента України”, однак чомусь забуває про “прострочені” парламентські та місцевого самоврядування. Хоча, вочевидь, в парламентсько-президентській республіці, якою є Україна, обрання нового складу Верховної Ради чи не головніше, ніж зміна обличь на Банковій.
По-друге, президент України за час повномасштабної російської агресії вже не один раз зазначав, що як тільки дозволятиме безпекова ситуація, вибори будуть. Звісно, тут обов’язково знайдуться охочі розвинути конспірологічну теорію, що, мовляв, за таких умов Зеленському не вигідно припиняти війну, адже шансів переобратись у нього немає. Та за соціологічними даними, навіть на тлі корупційних скандалів з його найближчими соратниками, довіра українців до чинного президента все одно залишається на високому рівні, тож про такого штибу “вигоду” станом на зараз не йдеться.
Російські байки від президента США
Насправді заяви Дональда Трампа про необхідність переобрання президента України – чергова теза, вкладена в голову і вуста американського президента росіянами. Адже це – тема, яку вже кілька років розкачує лише Росія.
Як зазначає політолог Петро Олещук, саме російський диктатор Володимир Путін на всі лади постійно розповідає американцям байки про “нелегітимність” Зеленського, що той “не хоче миру, бо боїться виборів”, тощо.
Цікаво, що від початку каденції 47-го президента США (навіть з огляду на перепалку в Овальному кабінеті навесні) він жодного разу не обмовився і не натякнув, що “Зеленський – нелегітимний”. Аналогічно такі тези не звучали ні від лідерів європейських, ні від лідерів азійських країн. І навіть співучасник злочинів Путіна Олександр Лукашенко такими словами не кидався. Що ж змінилось зараз?
“Очевидно, команда Трампа пообіцяла “бункерному” “прибрати Зеленського”, бо для російського тирана це ключове питання особистого престижу”, – вважає Олещук.
За його словами, тема виборів в Україні – просто тема для маніпуляцій: “Це – пропагандистський зворот, покликаний нав’язуати суспільству думки про те, що “війна відбувається, бо хтось тримається за крісло”. Адже Путіну потрібні не вибори, а усунення Зеленського, переворот у парламенті та підписання усіх його (Путіна) забаганок кимось з його друзів з Верховної Ради, хто тимчасово займе місце голови і погодиться увійти в історію як зрадник…”.
На думку політолога Вадима Денисенка, Росія буде тиснути на давно вироблену позицію: домовленості, потім вибори, потім підписання договору новим президентом України.
“Результати виборів означатимуть: мирний договір підписуватиме той, хто їх виграє. При цьому, склад учасників перегонів, якщо вони будуть, може сильно відрізнятись від тих, кого зараз міряють соціологи. А це, своєю чергою, робитиме вибори квазілегітимними… Вибори по формулі “перемир’я – вибори – договір” росіянам просто не потрібні”, – зазначає він.
Вигоди для Путіна
Як розповів УНІАН юрист, фахівець з виборчого права Андрій Магера, ідея переобрання президента в Україні вигідна Росії за кількома аспектами. З одного боку, будь-який виборчий процес не проходить без суперечок чи скандалів.
“А Путіну треба, щоб під час війни, під час наступу російських військ ми всередині своєї країни почали з’ясовувати стосунки і пересварилися”, – зауважує він.
З іншого боку, якщо, гіпотетично, влада під час таких виборів обере тактику “позакривати усім рота”, аби спробувати провести голосування, так би мовити, в одні ворота, Путін може сказати: “Я ці вибори не визнаю”.
Втім, так само він може сказати й у разі, якщо в результаті виборів президентське крісло в Україні посяде “не та” для нього людина…
“Я не пригадую випадків, коли під час таких широкомасштабних бойових дій проводилися вибори. Можемо згадати досвід і Хорватії, і Боснії, і Словенії… Якщо ж брати до уваги досвід Другої світової війни, то і Франція не проводила вибори, і Британія цього не робила (хоча на її території не було безпосередньо німецьких солдат – Британія, в основному, зазнавала серйозних ударів з неба). І якщо хтось згадає, що у Британії були вибори до Палати Громад, то йшлося про окремих депутатів в окремих групах. А загальних виборів до Палати не було. Це скликання працювало з 1935-го року по 1945-й”, – розповів Андрій Магера.
За його словами, Україні потрібно аргументовано пояснювати партнерам, що виборчий процес – це принципи. А їх неможливо реалізувати, якщо не буде дотримана елементарна безпека під час проведення кампанії.
Гарантії не на словах
Альфа і омега не лише для проведення виборчої кампанії, а для будь-чого зараз – це припинення бойових дій. Щоб сісти і хоча б почати про щось домовлятись, потрібно зупинити обстріли. Та про це, вочевидь, не йдеться. Приміром, на пропозицію Володимира Зеленського щодо енергетичного перемир’я, в Кремлі цинічно заявили, що працюють “над миром, а не перемир’ям”.
Результат того варіанту, який педалює Росія і озвучує Трамп, Путін, вочевидь, радо поставить під сумнів, вважає директор Центру досліджень національної стійкості Олег Бєлоколос. Отже, американській адміністрації потрібно роз’яснювати, що цей варіант стане на заваді тій цілі, яку США воліють досягти – тобто, миру.
“Таким чином, маємо говорити, що Україна готова провести виборчий процес, проте, аби він вважався абсолютно легітимним і ніхто не міг поставити під сумнів результат, необхідно забезпечити для нього відповідні умови. З цієї точки зору Володимир Зеленський все розклав по полицях у недавній заяві“, – розповів він УНІАН.
Що ж до умов, які гарантують якісні вибори, то головна – гарантії безпеки.
“Тут позицію офіційного Києва абсолютно підтримує Європа. А от представникам Білого дому потрібно ставити питання, чи готові вони прогарантувати виконання такої “угоди” і яким чином, за допомогою яких механізмів вони можуть гарантувати виконання тих домовленостей, які, можливо, колись будуть досягнуті після виборів”, – зазначає Олег Бєлоколос.
За його словами, в міжнародному праві є формулювання, що, умовно, країна “А” готова застосовувати усі заходи, включаючи військові, щоб забезпечити виконання домовленостей.
“Тобто, ключовий елемент переговорів зараз: чи готова адміністрація Трампа надати саме таку гарантію”, – вважає експерт.
Інакше, йдучи на ті чи інші поступки, Україна ризикує опинитись у статусі Польщі 30-х років минулого століття. Коли “гарантії безпеки”, не підкріплені алгоритмом військових заходів, їй надала Франція. А врешті це обернулося на швидку поразку Варшави у вересні 1939-го.
Тетяна Урбанська
