Президент США Дональд Трамп заявив про готовність ввести серйозні санкції проти Росії, але перерахував кілька умов. Так, країни НАТО також повинні ввести санкції, перестати купувати нафту у РФ, а, крім того, ввести мита проти Китаю в розмірі 50-100%, які “будуть повністю скасовані після завершення війни Росії проти України”. На думку Трампа, купівля російської нафти країнами Альянсу послаблює переговорну позицію і вплив на Москву, а запропоновані ним заходи істотно допоможуть завершити “смертельну, але абсурдну війну”. Про те, що означає зміна позиції Трампа і чи може Європа виконати його умови, в інтерв’ю УНІАН розповів народний депутат України, голова комітету ВР з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Олександр Мережко.
На вашу думку, чи не є умови Трампа з самого початку такими, які неможливо виконати, і озвученими тільки для того, щоб не вводити санкції і завжди мати аргумент для цього рішення?
Як на мене, ця зміна попередньої позиції Трампа виглядає дещо дивно і потребує пояснень або уточнень з його боку. Спочатку він багато разів обіцяв запровадити серйозні санкції проти Росії та її союзників без будь-яких попередніх вимог. Багато разів встановлював дедлайни. І ось зараз він змінює свою позицію і ставить вимогу, щоб перед тим, як США застосують давно обіцяні серйозні санкції, спочатку країни НАТО припинять купувати російську нафту.
Я не розумію, що заважає США надати країнам НАТО приклад і виконати свою обіцянку, тобто запровадити санкції проти Росії без якихось нових умов. Я тут не бачу логіки і не розумію, чому Трамп змінив свою позицію. Наприклад, що він конкретно має на увазі? Що спочатку такі країни, як, приміром, Угорщина мають припинити повністю купувати російські енергоносії і лише після цього США застосують санкції проти Росії? Може скластися враження, що Трамп просто шукає привід не застосовувати санкції проти Росії, які він обіцяв раніше. Тому, можливо, треба почекати на його пояснення, що він має на увазі.
Коли політик раптово змінює свою попередню позицію, то це є проявом непослідовності і шкодить довірі до цього політика.
Чи теоретично країни ЄС можуть ввести торгові мита на китайські товари в розмірі від 50 до 100 відсотків, як того вимагає Трамп? Адже Китай – головний торговий партнер ЄС сьогодні.
Європа – це різні країни і кожна має свою зовнішньоекономічну політику. Зрозуміло, що найкращий варіант, щоб кожна з країн Європи відмовилася від російської нафти і ввела торгові мита на китайські товари, але зробити так, щоб кожна європейська зробила це негайно, може бути непросто. А що, якщо якась із країн мита не введе? Трамп буде чекати, поки це станеться, і до того часу не застосовуватиме санкції? Щось тут нелогічно.
Тобто це виглядає як: я введу санкції проти Росії, але лише після того, як всі європейські країни без винятку припинять купувати російські енергоносії.
Плюс дивна фраза про те, що це буцімто “війна Байдена та Зеленського”. Я цього не розумію. Це не війна Байдена чи Зеленського, це агресивна війна Росії проти України.
Майже ніхто з європейських країн не купує саме російську нафту, але багато хто купує перероблену або перемарковану, а також нафтопродукти з Індії. Чи готова Європа відмовитися від цих закупок також?
Може краще було б так: США дають приклад європейським країнам і впроваджують санкції, а по відношенню до тих європейських країн, які не хочуть відмовитися від російської нафти, застосовують якісь “заохочувальні” заходи.
А якою, на вашу думку, буде відповідь європейців на ці вимоги президента США? Що буде, якщо Європа проігнорує заклики Трампа?
Важко сказати, тут може бути, скоріше, індивідуальна реакція від кожної країни. Угорщина може відмовитись. Питання в тому, що тоді зробить Трамп стосовно Угорщини.
довідка
Олександр Мережко
голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва
Олександр Мережко – голова Комітету Верховної Ради України з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва.
Протягом 2020-2022 років був віцепрезидентом Парламентської асамблеї Ради Європи. У січні 2023 року брав участь у виборах президента ПАРЄ.
Є автором численних статей на тему агресії Росії проти України, досліджує її з точки зору міжнародного права. Обґрунтовує право кримськотатарського народу на самовизначення як корінного в рамках України.
