В іншому випадку Путін продовжить чинити агресію проти інших країн.
Світ має добиватися зміни режиму в Російській Федерації, інакше кремлівський правитель Путін продовжуватиме дестабілізувати ситуацію в сусідніх країнах.
Про це на конференції, присвяченій 50-річчю підписання Гельсінського заключного акта, заявив президент України Володимир Зеленський. Як передає The Telegraph, український лідер вірить у можливість примусу Росії до припинення війни:
“Вона її розпочала, і її можна змусити її закінчити, але якщо світ не буде прагнути змінити режим у Росії, це означатиме, що навіть після закінчення війни Москва все одно намагатиметься дестабілізувати сусідні країни”.
Володимир Зеленський заявив, що настав час конфіскувати російські активи та використати їх “для служіння” миру, а не війні, а не просто заморожувати їх. “Ми маємо повністю заблокувати військову машину Росії. Використати всі заморожені російські активи, включаючи вкрадені корупційним шляхом багатства, для захисту від російської агресії”, – додав він.
Гельсінський заключний акт: головне
Гельсінський заключний акт, підписаний 1 серпня 1975 року в столиці Фінляндії став результатом багаторічних переговорів у рамках Наради з безпеки та співробітництва в Європі (НБСЄ), яка об’єднала 35 держав, зокрема Сполучені Штати Америки, Канаду, Радянський Союз та майже всі європейські країни.
Цей документ відіграв ключову роль у встановленні нових норм міжнародних відносин у Європі під час “розрядки” Холодної війни.
У Гельсінському заключному акті питання поваги до кордонів займало важливе місце. У ньому зазначалося, що держави-учасниці зобов’язуються поважати існуючі кордони одна одної та утримуватися від будь-яких спроб змінити їх силовим шляхом або загрозою сили. Будь-які зміни кордонів могли здійснюватися лише мирним шляхом і за згодою сторін.
Це положення було надзвичайно важливим у контексті післявоєнної Європи, де існувало багато територіальних суперечок. Формальне визнання післявоєнних кордонів сприяло стабільності, зменшенню ризику збройних конфліктів та створенню атмосфери довіри між державами.
Проте, як показала подальша історія, ці принципи не завжди дотримувалися – особливо з боку СРСР та, пізніше, Росії.
