KONKORS: Концентрат новин

Головне, без зайвого

Податки в Україні 2025 — чого очікувати платникам податків і наскільки посиляться перевірки — PwC / NV


Податкові перевірки стають викликом не лише для українських платників, але й для бізнесу в інших країнах. Нещодавнє дослідження PwC, проведене у 37 юрисдикціях, показує, що 71% бізнесу зіткнувся зі збільшенням кількості аудитів протягом останніх трьох років.

Нові технології та боротьба за податки між країнами

Що ж спричинило зростання податкового тиску на бізнес? Багато хто з опитаних вважає ключовим фактором технологічний прогрес. Озброєні сучасними інструментами, контролюючі органи наразі виявляють набагато більше помилок та розбіжностей, ніж раніше. Цифрові рішення дозволяють податковим органам опрацьовувати більший обсяг даних без залучення значних ресурсів, що дає можливість ретельніше перевіряти звітність кожного підприємства.

Ба більше, 29% опитаних вважають однією з основних причин для зростання кількості перевірок особливості національного та міжнародного законодавства. Нерідко лейтмотивом перевірок стає боротьба за право оподаткувати доходи платників у різних країнах. Чимало міжнародних угод дозволять великим мультинаціональним групам перенаправляти кошти в інші юрисдикції та, відповідно, сплачувати податки в них. Тому контролюючі органи намагаються якомога ретельніше перевіряти, чи має компанія право вивести свій прибуток за кордон та позбавити відповідних надходжень національний бюджет.

Чимало компаній очікують, що в майбутньому кількість перевірок лише зростатиме. Близько 11,5% (Рис. 1) розглядають міжнародне податкове законодавство як основний фактор. Приблизно 9% опитаних переконані, що відсутність або ж низька інтенсивність перевірок протягом тривалого часу неодмінно призведе до їх збільшення у майбутньому.

Про що спорять з податковою

Природно, що не всі податкові запити завершуються уточненням необхідної інформації та подальшою спокійною роботою. Близько 43% кейсів, що розглядалися у дослідженні, переросли у спори. І хоча зазвичай вони стосуються корпоративних податків, дані дослідження свідчать про те, що спори виникають також навколо інших видів податкових зобов’язань.

Чимало спорів ведуться відносно транзакційних податків (Рис. 2), міжнародного оподаткування, непрямого оподаткування та митних платежів. Не оминули увагою контролюючі органи й персональне оподаткування та податки на спадщину.

Чимало компаній (53%) кажуть, що мали бодай один спір, пов’язаний зі стимулюючими заходами (Рис. 3). Однією з причин є ініціативи урядів, які пропонують преференції та в такий спосіб заохочують бізнес інвестувати в нові дослідження та розробки. Однак контролюючі органи, зі свого боку, пильно стежать за обґрунтованістю та об’єктивністю надання таких пільг.

Ще 43% компаній кажуть про те, що податкові спори стосувалися пов’язаних сторін. Зокрема, вони виникають через питання трансфертного ціноутворення.

Інші 43% заявляють, що брали участь у спорах, пов’язаних із корпоративними структурами. Вони стосуються таких питань, як спеціальні проєктні компанії, резидентство, гібридні структури, постійне представництво та бенефіціарне володіння.

Серед інших податкових питань називають іноземні податкові кредити. Нерідко їх причиною стають розбіжності між національним та міжнародним регулюванням. Законодавчі зміни можуть також викликати негативну реакцію з боку бізнесу та конфлікти з контролюючими органами. У Великій Британії, наприклад, нещодавні новини про збільшення ставок національного страхування роботодавців з 13,8% до 15% з квітня 2025 року, ймовірно, призведе до того, що багато компаній вдаватимуться до оптимізаційних заходів і відстоюватимуть свої інтереси в спорах з податковою.

Чого чекати українським платникам податків

Після тривалого періоду мораторію на податкові перевірки, що розпочався в період COVID-19 та продовжився у зв’язку з запровадженням воєнного стану, відновлені у 2024 році податкові перевірки перевищили показники доковідного 2019 року:

  • В 2024 році було проведено понад 13 000 планових та позапланових перевірок, за результатами яких було визначено понад 38 млрд грн грошових зобов’язань
  • Для порівняння у 2019 році було проведено близько 13 800 планових та позапланових перевірок, за результатами яких було визначено близько 13 млрд грн грошових зобов’язань.

В 2024 році під час податкових перевірок поряд зі стандартними питаннями належного документального оформлення операцій та дотримання принципу належної обачності при виборі контрагентів, підіймалися доволі матеріальні питання дисконтування довгострокової заборгованості, бенефіціарного отримувача винагороди та тесту основної мети для цілей застосування переваг конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, використання придбаного обладнання та транспорту в оподатковуваних ПДВ операціях для визначення обов’язку нарахування компенсуючого ПДВ.

Найбільша кількість спорів, що виникла в 2024 році, стосується блокування податкових накладних та штрафів за їх несвоєчасну реєстрацію. Під час перевірок податкові органи найчастіше оскаржують вибірки, підготовлені компаніями на підтвердження дотримання ними принципу витягнутої руки. Окремим специфічним предметом українських податкових спорів є застосування штрафних санкцій та пені в період COVID-19 та воєнного стану, адже в різні проміжки часу діяли різні норми законодавства, які звільняли чи полегшували відповідальність платників податків.

Навряд чи Україна залишиться осторонь світових тенденцій. Кількість компаній, які почали експансію на закордонні ринки, зросла після початку повномасштабного вторгнення. Крім того, поступово зростає інтерес іноземних інвесторів до проєктів з відбудови України. І влада матиме таку саму дилему, як і інші уряди: потрібно буде запровадити стимулюючі механізми для залучення інвестицій та ретельно перевіряти наявність підстав для їх застосування. Тому одночасно з ризик-орієнтованими підходами та запровадженням все нових переваг для доброчесного бізнесу, кількість податкових спорів тільки зростатиме. Те саме стосується й питань, пов’язаних з трансфертним ціноутворенням та корпоративною структурою.

Як діяти українському бізнесу? Окрім традиційних рекомендацій з відстеження плану-графіку перевірок, вивчення алгоритму оскарження результатів, раджу також інвестувати в попередження та зниження ризиків помилок в податковій звітності шляхом автоматизації звітності з використанням сучасних технологій, регулярних податкових аудитів, звернення за індивідуальними податковими консультаціями з неоднозначних питань та оскарженням їх у випадку незгоди, аналізу отриманих запитів податкових органів на предмет їх законності та ризиковості питань, які в них піднімаються. Адже краще виявити помилки та розробити оптимальну стратегію дій заздалегідь, аніж вести довгі та виснажливі спори.