Українські політики та топпосадовці живуть в багатомільйонних маєтках, які вони не можуть собі офіційно дозволити. У розпал війни Україна перераховує мільярди гривень компаніям-імпортерам зброї, але не отримує її. Польські фермери блокують на кордоні українську агропродукцію, а тим часом Росія безперешкодно завозить свою у Польщу транзитом через Білорусь…
З нагоди 25-річного ювілею УП продовжує цикл матеріалів, у яких ми згадуємо наші найцікавіші та найрезонансніші журналістські розслідування. Вони відбувалися за різних президентів та складів парламенту, за різних економічних та безпекових умов, але всі були важливими для суспільства.
Цикл: “З життя української еліти”
Сергій Лещенко, 2007-2012 роки.
Реклама:
У 2007 році Українська правда розпочала цикл статей про особисту, але важливу для суспільства частину життя українських політиків та топпосадовців – про їхні будинки.
І зʼясувалося, що ці люди можуть мати полярні політичні погляди, різний майновий бекграунд та задекларований рівень статків, проте в питанні житла між ними багато спільного. Вони віддають перевагу маєткам за кілька мільйонів доларів, обгорожують їх високими парканами та дуже часто не можуть логічно пояснити суспільству невідповідність офіційного доходу вартості свого житла.
Це часи, коли в розпорядженні журналістів ще не було дронів, щоб зняти маєток з висоти пташиного польоту, тому доводилося робити світлини через огорожу. Іноді ризикуючи постраждати від рук розлючених охоронців. Хоча часом щастило і з фотографіями палаців, зроблених з гелікоптера.
До циклу про маєтки української еліти УП поверталася протягом кількох років.
Роман Романюк, Соня Лукашова, 2023 рік
Проблема з імпортерами зброї, які брали передоплату від Міністерства оборони на снаряди та військову техніку, виводили ці гроші з країни, але так нічого не постачали – стала настільки масштабною, що Міноборони перейшло до судових позовів по найбільш кричущих кейсах і компаніях.
УП знайшло в судовому реєстрі щонайменше 30 таких позовів на загальну суму 8,9 мільярда гривень. Більшість із цих договорів були підписані навесні 2022 року.
Так, наприклад, у травні 2022-го “донька” “Укрспецекспорту” – фірма “Прогрес” за одним лише контрактом отримала від держави 1,3 мільярда гривень за постачання 122-мм пострілів до РСЗВ “Град”. Цей договір фірма не виконала, проте згодом їй знов перерахували гроші наперед – за іншим контрактом. У підсумку, через суд держава намагалася стягнути з “Прогресу” вже 2,6 мільярда гривень.
Михайло Ткач, 2024 рік.
У лютому 2024 року, за кілька днів до річниці повномасштабного вторгнення, польські аграрії розпочали акції протесту в країні, блокуючи дороги і пункти пропуску на кордоні з Україною. Однією з ключових вимог протестувальників було запровадження обмежень на імпорт сільськогосподарської продукції з України.
Саме в цей час Українська правда вирушила до Польщі, щоб побачити масштаби товарообігу між нею та Білоруссю, яка виступала транзитною країною для російських товарів. Російська агропродукція прямує до Білорусі, перевантажується в спеціальних центрах на вантажівки з польською реєстрацією та прямує до Європи. Лише на одному з пунктів пропуску журналісти на власні очі побачили десятки машин, що везли товар із Білорусі.
Під час зйомок польські поліцейські на кілька годин затримали журналіста Михайла Ткача разом із оператором і видалили частину відзнятого матеріалу.
Після публікації розслідування Польський сейм майже в повному складі ухвалив резолюцію про запровадження санкцій на агропродукцію з РФ і Білорусі.
***
Хочете ще більше важливих розслідувань від “Української правди”? Підтримайте незалежну журналістику – долучайтеся до Клубу УП.
До речі, за щорічну підписку від 2500 гривень ви отримаєте фірмову футболку з новим дизайном і легендарною фразою Михайла Ткача: “Якщо ви і ми, то це всіх”.
Приєднуйтеся до Клубу УП і розкажіть про нього друзям. Ваша підтримка – безцінна!
