Про це в колонці для NV Бізнес пише фінансист, засновник First Kyiv Investment Club Іван Компан.
«Велика торговельна війна, яку розпочав Трамп, сподіваючись здобути славу непереможного батька нації, та що там нації – усього світу, пішла зовсім не так і не туди, як планувалося і куди хотілося. Взяти весь світ приступом „за три дні“ не вдалося, і тепер доводиться відступати», — зазначив фінансист.
«На думку величезної кількості економістів та інвесторів, окрім тих, які розробляють свої теорії та готові працювати під „сильним лідерством“ президента Трампа, нинішня тарифна війна є абсолютно безглуздим заняттям. Воно, на жаль, не принесе Америці, та й, власне, усьому світу, нічого, крім розчарувань і збитків», — зазначив Компан.
Він також підкреслив: «Усі дії президента США базуються на повному нерозумінні принципів функціонування глобальної економіки. А саме вірі в те, що реіндустріалізація країни та створення нових робочих місць у промисловому секторі є реальною можливістю. А також твердженні, що вільна торгівля зробила США бідними, хоча все відбувалося цілком навпаки, і саме вільна торгівля допомогла Америці стати найбагатшою країною світу».
Говорячи про те, що рухало Трампом кілька останніх днів, коли він ухвалив рішення відкласти введення тарифів у дію, експерт зазначив: «Упродовж тижня весь світ, включно з деякими найбільшими центробанками, активно розпродавав державні облігації США. У підсумку, прибутковість десятирічних облігацій зросла до 4.5%, що є найбільшим зростанням за тиждень з 2001 року. Прибутковість тридцятирічних облігацій зросла до 4.9%, а це вже рекорд з 1982 року. Нагадаю, що у світі облігацій прибутковість зростає тоді, коли падає ціна.
Ще б трохи впертості Трампа — і ринок держборгу США, а це найбільший сегмент фінансових ринків у світі, могла б охопити паніка. Добре, що міністру фінансів Скотту Бессенту, який свого часу був успішним керівником хедж-фонду і чудово розуміється на тонкощах біржової торгівлі, вдалося розтлумачити своєму босові можливі наслідки. І хоча катастрофи вдалося уникнути, американському уряду тепер доведеться брати в борг значно дорожче, ніж ще тиждень тому».
«У Дональда Трампа, за всієї його величі, є керівник — безжалісний, суворий, але з величезною підтримкою у світі та безмежними ресурсами — це ринок держборгу США. І тепер, ухвалюючи будь-яке рішення, президент США буде озиратися на те, як змінюються ціни, а разом із ними й дохідності державних облігацій США. Адже саме в них і міститься та голка, яку тільки варто зламати — і…
А ми, пересічні інвестори, цього тижня отримали чудовий інструмент прогнозування: зростає прибутковість облігацій — Трамп задкує – акції зростають. І навпаки: падає прибутковість — Трамп розмахує шаблею — акції падають. Отже, стежимо за ринком облігацій і сподіваємося, що ці складні часи невизначеності вдасться пережити з найменшими втратами”, — зазначив фінансист.
Раніше повідомлялося, що 2 квітня 2025 року адміністрація Трампа офіційно ввела «взаємні» мита, які зачепили близько 185 країн.
Мінімальний розмір тарифу становив 10% (зокрема й для України).
Для Китаю новий тариф становив 34%, але з огляду на введені в березні 20% мита проти КНР через передбачувану роль у постачанні фентанілу до Америки, сукупні мита для Китаю становили 54%.
У відповідь Китай 4 квітня запровадив 34% мита на всі товари зі США, а також заявив, що запровадить заходи експортного контролю на сім видів рідкісноземельних металів, які використовуються при створенні високотехнологічних продуктів, наприклад, комп’ютерних чипів. Зокрема, йдеться про гадоліній та ітрій.
Трамп назвав це «помилкою» і з 9 квітня запровадив додаткові тарифи проти Китаю в розмірі 104%.
Китай у боргу не залишився і 9 квітня підвищив мита для США до 84%.
Зі свого боку Дональд Трамп ще раз підвищив мита для Китаю — вже до 145% («за відсутність поваги до світової торгівлі») і паралельно дав дозвіл на 90-денну паузу на введення нових мит для інших країн.
Китай заявив, що підвищує мита на товари зі США до 125%.
