Багато експертів та громадян виступали проти ухвалення закону, вважаючи, що він легалізує оборудки з нерухомим майном.
Президент Володимир Зеленський підписав закон “Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача” (№ 12089), який дозволяє залишати у власності незаконно відчужені землі. При цьому петиція щодо ветування даного законопроєкту набрала необхідну кількість голосів.
У пояснювальній записці до законопроєкту зазначено, що він захищає права та інтереси добросовісного набувача. Закон, зокрема, передбачає, що якщо з дати проведення державної реєстрації права приватної власності на державне або комунальне нерухоме майно минуло більше 10 років, то держава чи громада не можуть повернути це майно.
Також зазначається, що якщо суд ухвалить рішення про повернення землі на користь держави чи територіальної громади (якщо минуло до 10 років), то одночасно він має вирішити питання компенсації ринкової вартості такого майна його власнику. Для цього суд ухвалює рішення про повернення майна державі лише за умови попереднього внесення органом державної влади чи місцевого самоврядування ринкової вартості майна на депозитний рахунок суду.
При цьому дія закону не поширюється на випадки, якщо майно належало до об’єктів критичної інфраструктури, об’єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави, об’єктів культурної спадщини, які не підлягають приватизації, та об’єктів природно-заповідного фонду.
Хто підтримав ініціативу
Законопроєкт підтримала низка бізнес-асоціацій, зокрема, Спілка українських підприємців (СУП), Федерація роботодавців України (ФРУ), Європейська Бізнес Асоціація (ЄБА).
Наприклад, у ФРУ зазначили, що раніше інвестори, бізнес та громадяни стикалися з ризиком втрати майна через претензії держави, що стосувалися подій багаторічної давності, а прийнятий закон “нарешті усуває цю правову невизначеність, зменшує ризики для інвестицій та забезпечує стабільність у веденні бізнесу”.
Критика закону
Багато експертів та громадян виступали проти ухвалення закону, вважаючи, що він легалізує оборудки з нерухомим майном. 17 березня була створена петиція щодо накладання вето на даний законопроєкт. Вона набрала необхідні для розгляду 25 тисяч голосів, проте законопроєкт все одно був підписаний президентом.
Автор петиції зазначив, що законопроєкт спрямований на захист недобросовісних набувачів – тих, хто незаконно, через підставних осіб, отримав у приватну власність землі, які належать державі та територіальним громадам: ліси, водойми та прибережні смуги, пам’ятки археології, землі оборони, які водночас можуть бути лісами, землі природно-заповідного фонду.
“Нині такі землі повертаються в судовому порядку державі та територіальним громадам. Утім, законопроект №12089 обмежить термін, протягом якого незаконно відчужені землі можна буде повернути у державну та комунальну власність. Крім того, необхідно буде за бюджетні кошти оплатити незаконним власниками ринкову вартість таких земельних ділянок!” – йдеться у тексті петиції.
Рух ЧЕСНО також опублікував пост з критикою закону, в якому зазначено, що він може легалізувати земельні схеми. Зазначається, що закон не враховує, що межі земель природоохоронного фонду чи культурної спадщини часто не визначені чітко і не зафіксовані в Державному земельному кадастрі. В таких випадках держава повністю втрачає механізми повернення цих активів на свою користь.
“Крім того, запропоновані у законопроєкті формулювання можуть ускладнити повернення майна та земель на тимчасово окупованих РФ територіях України, хоча на це прямо вказало головне юридичне управління Верховної Ради”, – йдеться у повідомленні.
Інші новини політики
Народний депутат від “Слуги народу”, член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Олександр Федієнко розповів про ситуацію довкола законопроєкту про демобілізацію військових. За його словами, запропоновані зміни передбачають ротацію, яка стосується військовослужбовців, які понад 90 діб брали безпосередню участь в бойових діях в районі ведення бойових дій.
Друга пропозиція стосується звільнення за умови, якщо військовослужбовець перебуває в зоні ведення бойових дій протягом 36 місяців, з яких 18 місяців – це безпосередньо несення бойового чергування.
Напередодні ж президент Володимир Зеленський призначив послів України в низці держав. Зокрема, колишній генеральний прокурор Андрій Костін став послом у Нідерландах. Водночас Андрія Мельника призначено постійним представником України в ООН.
