Як повідомляє Інтерфакс-Україна, акції Nike Inc. впали в ціні на 14,4% за підсумками торгів. На частку в’єтнамських фабрик минулого року припало близько 50% випуску всього взуття Nike. Котирування паперів інших виробників спортивних товарів — Deckers Outdoor Corp. і Lululemon Athletica Inc. — знизилися на 14,5% і 9,6% відповідно.
Вартість акцій оператора мережі магазинів фіксованих цін Dollar Tree Inc., що одержує більшість своїх товарів з Китаю, впала на 13,3%. Папери ритейлерів Walmart Inc. і Target Corp. подешевшали на 2,8% і 10,9% відповідно.
Акції Apple Inc. подешевшали на 9,3%, що стало найгіршою динамікою з березня 2020 року. Компанія втратила $300 млрд капіталізації за минулу сесію.
Крім того, різко знизилися котирування паперів інших IT-компаній, а також чипмейкерів, зокрема Amazon.com Inc. (-9%), Dell Technologies Inc. (-19%), HP Inc. (-14,7%), Nvidia Corp. (-7,8%), Advanced Micro Devices (-8,9%).
Капіталізація Tesla Inc. опустилася на 5,5%, іншого виробника електромобілів Lucid Group Inc. — на 3,3%.
Котирування акцій американських банків також різко знизилися. Індекс KBW Bank, у розрахунок якого входять папери 24 фінінститутів, втратив 9,9%, що є максимальним падінням з часів кризи регіональних банків США в березні 2023 року.
Ринкова вартість Bank of America Corp. зменшилася на 11,1%, Wells Fargo & Co. — на 9,1%, JPMorgan Chase & Co. — на 7%.
«Хоча фінансовий сектор не схильний до прямого впливу митних тарифів, невизначеність щодо їхніх непрямих наслідків для економіки та ділової активності, а також викликана нею ринкова волатильність, імовірно, впливатимуть на динаміку акцій банків у короткостроковій перспективі», — говорить аналітик Seaport Research Partners Джим Мітчелл.
Індекс Dow Jones Industrial Average за даними на закриття ринку в четвер, 3 квітня, впав на 1679,39 пункту (3,98%) і становив 40545,93 пункту.
Значення S&P 500 знизилося на 274,45 пункту (4,84%) — до 5396,52 пункту.
Nasdaq Composite впав на 1050,44 пункту (5,97%), склавши 16550,61 пункту.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит США на продукцію з більшості країн світу.
Президент США запровадив щонайменше 10% мита практично на всі товари, що імпортуються до Сполучених Штатів, а також ще вищі тарифи для десятків країн із найбільшими торговельними дефіцитами у відносинах зі США.
США стягуватимуть із країн Європейського союзу тарифи в розмірі 20%, із В’єтнаму — 46%, Тайваню — 32%, із Японії – 24%, із Південної Кореї – 25%, із Таїланду — 36%, зі Швейцарії – 31%, з Індонезії – 32%, із Малайзії – 24%, із Камбоджі – 49%, із Великої Британії – 10% та з ПАР — 30%.
Щодо таких країн, як Росія і Білорусь нові тарифи не введені. США заявили, що не стали запроваджувати мита на імпорт товарів з Росії та Білорусі, оскільки продукція з цих країн не поставляється на американський ринок.
Новий тариф для України становитиме 10% – мінімальна базова ставка.
Таке ж оподаткування застосовується до товарів з Австралії, Великої Британії, Бразилії та інших країн. Мита набудуть чинності 9 квітня 2024 року.
З 5 квітня всі країни-імпортери платитимуть мінімальний базовий тариф.
10-відсоткову ставку додаватимуть до вже наявних тарифів на товари з окремих країн. Для Китаю загальний тариф становитиме 44% (34% + 10%). Для ЄС — 30% (20% + 10%).
Крім того, США ввели 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин. 25% мито на автомобілі почало діяти з 00:01 3 квітня (за східним часом).
25% мито на автозапчастини набуло чинності з 00:01 3 травня.
Перелік оподатковуваних товарів включає:
- Легкові та вантажні автомобілі.
- Десятки видів запчастин (двигуни, трансмісії, електронні компоненти, гальмівні системи).
Міністерство торгівлі протягом 90 днів розробить процедуру для розширення списку. Транспортні засоби, що відповідають вимогам USMCA, отримають часткове звільнення.
Для розширення власних повноважень при введенні мит, Трамп оголосив надзвичайний стан в економіці США.
ЗМІ пишуть про те, що ЄС уже готує екстрені заходи, які пом’якшать наслідки введення Трампом тарифів.
Ну і як результат — ринки тут же відреагували на нові тарифи.
