Про це в колонці для NV Бізнес пише директорка з наукової роботи Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Вероніка Мовчан.
«Нова тарифна політика США зачіпає Україну напряму — через 10% мита, введені проти товарів з нашої країни у квітні, 25% мита на сталь та алюміній, введені у березні. І опосередковано — через вплив на світову економіку, в першу чергу на ЄС, як найбільшого економічного партнера України», — наголосила Мовчан.
Вона нагадала, що у 2024 році експорт товарів з України в США склав $875 мільйона або 2% від загального товарного експорту України.
У березні були введені 25-відсоткові додаткові мита на сталь та алюміній та скасовані преференції для України, які діяли з 2022 року. Ці рішення стосувались $150 млн українського експорту в США або лише 17% нашого експорту в США. Щобільше, це лише 4% сукупного українського експорту продукції, яка постраждала від американських мит. На перший погляд, це небагато. Основним покупцем українських металів був і залишається Євросоюз. Минулого року на країни ЄС припадало 76% експорту товарів, щодо яких США ввело мита.
«Ба більше, українські метали постачаються на ринок ЄС безмитно у рамках поглибленої та всеохопної зони вільної торгівлі. Захисні заходи ЄС, введені у відповідь на дії США у 2018−2019 роках, теж наразі не поширюються на українських виробників завдяки автономним торговельним заходам (ATMs, autonomous trade measures).
Однак насправді ситуація не така однозначна — для окремих груп товарів вплив буде відчутний. Так, понад 75% українського експорту в США складають труби, а роль ЄС як їх покупця, дуже різниться для окремих категорій”, — наголосила експерт.
Також вона зазначила: «Зокрема, у загальному експорті труб для нафто- і газопроводів, найбільшої категорії українського експорту, яка постраждала від додаткових мит, частка США склала 37%, ЄС — 21%, Туреччини — 7%.
У структурі експорту труб для буріння нафтових та газових свердловин роль ЄС значно менша — лише 6%, тоді як частка США — 38%, а на друге місце у 2024 році вийшов Туркменістан, частка якого сягнула 26%. Водночас експорт сталевих безшовних труб з України спрямований переважно в ЄС: його частка складає 73%, тоді як частка США — 18%”.
Що ж стосується 10-відсоткового мита на імпорт з України до США, то мита, введені 2 квітня, стосуються фактично решти 82% експорту. І знову на перший план виходить металургія. У 2024 році найбільшу позицію в українському експорту до США займав чавун. Його поставки на американський ринок склали $363 мільйони або 42%. При цьому саме США минулого року були найбільшим покупцем, поставки туди склали три чверті експорту чавуну з України.
«У 2018 році, коли США вперше запровадили спеціальні мита щодо сталі та алюмінію, фізичні обсяги українського експорту цих товарів на американський ринок скоротились, а вартість зросла. Це зростання було значно повільнішим, ніж експорт металів, на які обмеження не поширювались.
Ще більше тоді Україна постраждала від контрзаходів. У 2018−2019 роках на світовому ринку сталі та алюмінію збільшилась кількість торговельних обмежень, оскільки реакцією багатьох країн, у тому числі ЄС та Туреччини, стало введення заходів для захисту їх ринків.
Наразі не зрозуміло, як світ реагуватиме цього разу, коли виклик у рази більший. Однак точно зрозуміло, що український експорт вже втратив і ще втратить. Україна, як експортер, постраждає як через погіршення доступу до США (хоча треба сказати, 10% – це не максимум, який ввів щодо партнерів президент США і поки що Україна знаходиться у відносно кращій позиції, ніж багато інших країн), так й через зниження купівельної спроможності партнерів. Незважаючи на посилення нашої торгівлі з ЄС, минулі приклади, як-от обмеження на сталь, показують, що навіть частковий захист не гарантує уникнення негативних наслідків.
Набагато більше, ніж саме від мит США, на нашу економіку вплине світова рецесія, на яку нова адміністрація США прирікає світ”, — наголосила експерт.
Раніше повідомлялося, що президент США Дональд Трамп оголосив про введення мит США на продукцію з більшості країн світу.
Президент США запровадив щонайменше 10% мита практично на всі товари, що імпортуються до Сполучених Штатів, а також ще вищі тарифи для десятків країн із найбільшими торговельними дефіцитами у відносинах зі США.
США стягуватимуть із країн Європейського союзу тарифи в розмірі 20%, із В’єтнаму — 46%, Тайваню — 32%, із Японії – 24%, із Південної Кореї – 25%, із Таїланду — 36%, зі Швейцарії – 31%, з Індонезії – 32%, із Малайзії – 24%, із Камбоджі – 49%, із Великої Британії – 10% та з ПАР — 30%.
Щодо таких країн, як Росія і Білорусь нові тарифи не введені. США заявили, що не стали запроваджувати мита на імпорт товарів з Росії та Білорусі, оскільки продукція з цих країн не поставляється на американський ринок.
Новий тариф для України становитиме 10% – мінімальна базова ставка.
Таке ж оподаткування застосовується до товарів з Австралії, Великої Британії, Бразилії та інших країн. Мита набудуть чинності 9 квітня 2024 року.
З 5 квітня всі країни-імпортери платитимуть мінімальний базовий тариф.
10-відсоткову ставку додаватимуть до вже наявних тарифів на товари з окремих країн. Для Китаю загальний тариф становитиме 44% (34% + 10%). Для ЄС — 30% (20% + 10%).
Крім того, США ввели 25% мита на імпорт автомобілів і запчастин. 25% мито на автомобілі почало діяти з 00:01 3 квітня (за східним часом).
25% мито на автозапчастини набуло чинності з 00:01 3 травня.
Перелік оподатковуваних товарів включає:
- Легкові та вантажні автомобілі.
- Десятки видів запчастин (двигуни, трансмісії, електронні компоненти, гальмівні системи).
Міністерство торгівлі протягом 90 днів розробить процедуру для розширення списку. Транспортні засоби, що відповідають вимогам USMCA, отримають часткове звільнення.
Для розширення власних повноважень при введенні мит, Трамп оголосив надзвичайний стан в економіці США.
ЗМІ пишуть про те, що ЄС уже готує екстрені заходи, які пом’якшать наслідки введення Трампом тарифів.
Ну і як результат — ринки тут же відреагували на нові тарифи.
