Потребу в ухваленні цих змін пояснюють боротьбою з корупцією та вимогами міжнародних партнерів. Проте експерти говорять, що це — намагання убезпечити правоохоронців від відповідальності за «злиті» справи й водночас створити додатковий тиск на підозрюваних. Давайте розбиратися.
Що таке «правки Лозового» зараз
- Чіткі строки досудового розслідування для підозрюваних: якщо людину затримали, узяли під варту та арештували її майно, слідство має максимум 12 місяців, аби передати справу до суду чи закрити її.
- Судовий контроль: суддя в межах цього строку перевіряє, чи дійсно слідчі працюють над справою, а не продовжують строки розслідування, щоби просто бездіяльно тримати людину в СІЗО, без жодного прогресу.
- Наслідки порушення строків: якщо обвинувачення затягує чи ігнорує строки досудового розслідування, суд після направлення справи з обвинувальним актом, одразу на першому засіданні закриває таку справу. Людина не має роками чекати, поки слідство безпідставно затягує час.
Що саме не подобається правоохоронцям
Наприкінці 2023 року частину «правок Лозового» вже скасували (закон 3509-IX). Зокрема, поліція, СБУ, ДБР та Бюро економічної безпеки, яких неодноразово помічали у випадках тиску на бізнес та підприємців, отримали право розслідувати будь-які злочини без офіційного повідомлення про підозру і фактично без жодних строкових обмежень. Але навіть цих змін виявилося недостатньо: правоохоронці прагнуть усунути й інші запобіжники, аби можна було безперешкодно «тримати» справи роками без розгляду.
Особливе невдоволення викликає в них пункт, що дозволяє суду закривати справу одразу на першому засіданні через порушення строків досудового розслідування. Це позбавляє правоохоронців можливості використовувати затягування слідства як інструмент тиску: без цього неможливо шантажувати підозрюваних, щоб ті або погодилися на «домовленості» на етапі досудового слідства, або роками були змушені відвідувати засідання суду, перевантаженого іншими справами
Яка мета нових законопроєктів
- Уникнути відповідальності за провалені справи: зараз справи, у яких досудове розслідування проведено недобросовісно чи з порушенням строків, швидко закривають у суді. Це дозволяє одразу побачити недбалість або упередженість правоохоронців і потенційно використати це для дисциплінарних покарань. Якщо цю норму скасують, без обов’язку суду закривати подібні справи, недобросовісних правоохоронців не зможуть покарати.
- Затягнути судові процеси на 10−15 років: обвинувачені будуть змушені витрачати значні ресурси та кошти на тривалу судову тяганину. Лише через багато років справу можуть закрити, але тоді вже буде складно згадати, хто й чому порушив процедуру розслідування. Суспільний інтерес до таких справ зникне, а про винних у процесуальних порушеннях усі забудуть.
- Прикриття боротьбою з корупцією: автори нових законопроєктів пояснюють необхідність скасування «правок Лозового» вимогами МВФ і ризиком, що Україна втратить фінансування. Однак це виглядає як зручний привід для скасування контролю за строками розслідувань, що може навпаки знизити прозорість системи.
Наслідки скасування «правок Лозового» для кожного
- Розслідування та судове слідство можуть затягуватись на невизначений термін: без чітко встановлених законом строків людина роками залишатиметься в статусі підозрюваного чи обвинуваченого, а її майно — під арештом.
- Перевантаження судів «безперспективними» справами: суддям доведеться розглядати навіть ті справи, де з першого засідання очевидно, що правоохоронці порушили строки розслідування. Після цього строки розгляду продовжать затягуватися через апеляції та касації від прокуратури. Увесь цей час обвинувачених будуть «виснажувати правосуддям», позбавляючи їх ресурсів для захисту.
- Відсутність персональної відповідальності правоохоронців: коли справи «розвалюються» через упереджене чи непрофесійне розслідування, слідчі та прокурори уникають будь-якої відповідальності. Часто на той момент вони вже залишають свої посади, і притягнути їх до відповідальності стає неможливим.
Чому «правки Лозового» варто зберегти
- Захист громадян від свавілля: встановлені чіткі строки та судовий контроль гарантують, що людина не перебуватиме під вартою роками без достатніх доказів.
- Спонукання до якісного розслідування: слідчі та прокурори змушені працювати швидше й ефективніше, адже порушення строків означатиме закриття справи.
- Прозорість процесу: громадськість має змогу переконатися, що держава не може безкарно тримати людину під вартою без обґрунтованої доказової бази.
Висновок
Скасування «правок Лозового» суперечить принципам правової держави, адже позбавляє громадян дієвого захисту від невиправдано затягнутих розслідувань. Закон має служити людям, а не покривати службову недбалість та зловживання. Боротьба з корупцією є важливою, але вона не повинна здійснюватися за рахунок прав і свобод громадян і без притягнення працівників правоохоронних органів до відповідальності.
Збереження «правок Лозового» — це не лише вимога до прозорого та своєчасного слідства, а й гарантія захисту від свавілля та безкарності. Не варто вводити в оману міжнародних партнерів і власне суспільство: чіткі строки та контроль забезпечують чесність і справедливість у правовій системі.
