Політолог Ігор Рейтерович пояснив, на які деталі потрібно звертати увагу в контексті переговорів.
Ключовим моментом у переговорах будуть саме гарантії для України, а не слова кремлівського диктатора Володимира Путіна чи якісь підписи, вважає політолог Ігор Рейтерович.
“Плюс, можливо, додаткові гарантії з боку США у вигляді двосторонніх договорів із нами. Позиція Китаю, який, у принципі, може виступити теж третьою стороною в цих переговорах і начебто затвердити своєю присутністю їхню реалізацію”, – заявив він в ексклюзивному матеріалі для УНІАН.
Однак Рейтерович також зазначає, що Китай навряд чи візьме на себе пряму відповідальність як гарант виконання. І підкреслює, що все зведеться до реальних гарантій, а не до обіцянок або до слів, коли вони будуть висунуті, розглянуті і, можливо, затверджені.
Політолог вважає, що одним із головних моментів, який має відбутися, щоб війна не почалася знову, це вступ України до НАТО.
“І другий сценарій – він менш для нас оптимістичний, але можливий – це миротворці. Плюс додатково до цього реальні договори, ратифіковані в парламенті США і деякими іншими європейськими країнами, збереження в повному форматі українських Збройних сил, продовження підтримки військово-технічної, політичної, економічної, фінансової тощо”, – розповів Рейтерович.
Саме ці пункти і є “достатніми” гарантіями.
Путіну ж будь-який результат переговорів і домовленостей може подати як безумовну перемогу РФ, вважає експерт. Водночас, чи буде в нього бажання йти з війною далі – залежить від того, яку угоду буде укладено.
“Якщо там будуть дійсно гарантії для України і збереження Збройних сил, – у нього просто не буде такої можливості. Тому що він буде розуміти, що він буде в будь-якому разі тоді мати справу з Україною”, – наголосив Рейтерович. І підсумував, що в іншому разі Європа може отримати ще більшу війну в майбутньому.
Інші новини про мирну угоду та гарантії для України
Раніше УНІАН повідомляв про повний текст невдалої мирної угоди з РФ 2022 року. Зокрема, сторони домовилися виключити Крим із договору, залишивши його під російською окупацією, але без визнання його Україною. Статус Криму мав бути визначений протягом 10 або 15 років, при цьому Україна обіцяла не намагатися повернути півострів силою.
Крім того, глава МЗС України Андрій Сибіга теж назвав єдину дієву гарантію безпеки для України. Також Сибіга розповів деталі діалогу з іноземним колегою, який 2008 року перебував на саміті в Бухаресті, де могли ухвалити рішення про надання Україні та Грузії Плану дій щодо членства в НАТО.
