Штаб-квартира банку JP Morgan Chase & Co, Нью-Йорк, США (Фото: REUTERS/Mike Segar/File Photo)
Про це йдеться в матеріалі The Wall Street Journal.
Як пише видання, Росія провела низку великих фінансових траншів до Туреччини незабаром після початку повномасштабного військового вторгнення в Україну, що привернуло увагу американських фінансових регуляторів. Зокрема, 2022 року понад $5 млрд було переведено через банки у США.
За даними WSJ, проєкт АЕС Аккую, підтримуваний російським диктатором Володимиром Путіним і президентом Туреччини Реджепом Таїпом Ердоганом, став каналом для фінансових операцій, які викликали підозру у США.
Американські слідчі з’ясували, що ці кошти могли використовуватися для фінансування державних ініціатив РФ в обхід міжнародних санкцій.
Як пише видання, два найбільших американських банки — JPMorgan Chase і Citigroup — брали участь в обробці вищевказаних транзакцій. За інформацією слідчих Мін’юсту США, Росія і Туреччина домовилися про використання Газпромбанку, який тоді не перебував під санкціями, для кредитування проєкту будівництва АЕС на суму $9 млрд.
Насправді, повідомляє WSJ, ці гроші надходили з Центробанку Росії, і їхнє реальне походження Кремль всіляко намагався приховати.
За інформацією видання, частина цих фінансів після переказу до Туреччини спрямовувалася на рахунки російських компаній у державному банку Ziraat — і це давало змогу РФ проводити фінансові операції в обхід санкцій. Зокрема, 2022 року через Citigroup у Ziraat надійшли $3 млрд, ще $2 млрд перевели через JPMorgan Chase.
Коли Мін’юст США виявив підозрілі транзакції, то його співробітники заблокували черговий платіж у $2 млрд.
У 2024 році американські прокурори розглянули можливість конфіскації заморожених коштів, звинувативши РФ у відмиванні грошей і ухиленні від санкцій.
Однак адміністрація президента Джо Байдена втрутилася і заблокувала цей процес — побоюючись можливих наслідків для відносин із Туреччиною, яка, як і раніше, залишається ключовим, але непередбачуваним союзником США, пише видання.
У Вашингтоні побоювалися, що якщо розслідування Мін’юсту США безпосередньо торкнеться Туреччини, це може зашкодити співпраці між країнами з таких важливих питань, як обмін полоненими, боротьба з тероризмом і стабілізація Сирії, повідомило WSJ.
Питання подальшої долі заморожених $2 млрд тепер залишається відкритим і вирішуватиметься вже новою адміністрацією Дональда Трампа.
Під час його першого терміну тодішній уряд США звинувачував турецький державний банк Halkbank у порушенні американських санкцій проти Ірану, що стали «гарячою точкою» у відносинах із президентом Ердоганом, підсумували у виданні.
Заморожені російські активи — що відомо
15 січня The Wall Street Journal писав, що Трамп може змусити Росію заплатити за відновлення України, використавши заморожені російські активи.
У грудні 2024 року США вперше передали Україні $1 млрд, забезпечений доходами від заморожених російських активів.
3 січня повідомлялося, що країни Великої сімки та Євросоюзу 2025 року виділять Україні $50 млрд, забезпечених російськими замороженими активами.
10 січня 2025 року ЄС уперше передав Україні кошти від заморожених російських активів, сума сягнула 3 млрд євро.
24 січня спеціальний посланник президента Трампа Кіт Келлог підтвердив, що можливість використання російських активів для купівлі американської зброї для потреб України розглядається американськими посадовцями.
